2011 р. Звід пам’яток Києва

Світлана Дмитрук, Галина Максимова

563.10. Житловий будинок 1903, в якому містилося правління Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів, проживали Маркович Я. М., Трегубов Є. К., в якого зупинявся Франко І. Я. (архіт., іст.).

Бульв. Т. Шевченка, 31. На червоній лінії забудови вулиці.

1973 проведено капітальний ремонт, під час якого розібрано сходову клітку з тильного боку, надбудовано два верхні поверхи, які змінили первісне силуетне вирішення фасаду.

П’ятиповерховий, у центрі – шестиповерховий, цегляний, тинькований, у плані являє паралелепіпед. Планування односекційне, двобічне. Головний вхід і сходову клітку розміщено на центральній поперечній осі. Вздовж правого торця – арковий проїзд на подвір’я. Перекриття пласкі.

Оформлений у стилі неоготика. Композиція чолового фасаду центральноосьова. Центральну його частину підкреслено стрілчастим перспективним порталом парадного входу, вертикалями здвоєних віконних прорізів сходових кліток, фланкованих тонкими тричвертєвими колонами заввишки у три поверхи, акцентовано двома циліндричними вежками зі шпилями обабіч первісного аттика з трикутним фронтоном. Особливої вишуканості декоративному оздобленню надають прикрашені ліпленим орнаментом стрілчасті ніші над вікнами четвертого поверху у трьох центральних пряслах. Фланги фасаду спотворено сучасними заскленими балконами.

Будинок – зразок використання характерних для поч. 20 ст. форм історизму в оформленні рядової житлової споруди.

У 1910-х рр. у квартирі № 8 будинку містилося правління Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів, яке очолював інж.-будівельник П. Бутенко. Головою хімічної секції товариства був хімік-технолог, завідувач кафедри Київського політехнічного інституту, майбутній акад. ВУАН (з 1922) В. Шапошников; головою механічної секції – професор КПІ С. Шенберг.

1905 – 09 в будинку проживав Маркович Яків Миколайович (1872 – 1963) – учений в галузі теорії і розрахунку ковальських машин ударної дії, ад’юнкт (з 1913), професор КПІ (з 1916). Раніше мешкав на сучасній вул. Саксаганського, 59, звідси переїхав на вул. Б. Хмельницького, 63.

На поч. 20 ст. в будинку жив Трегубов Єлисей Кипріанович (1848 – 1920) – історик, етнограф, член Київської Старої громади, співробітник журналу «Киевская старина», викладач Колегії Павла Галагана (1876 – 93); співробітник постійної комісії для складання словника живої української мови УАН (з 1919).

У цей час викладав історію та географію у Фундуклеївській жіночій гімназії.

4 – 12 квітня 1909 в його квартирі зупинявся Франко Іван Якович (1856 – 1916) – письменник, публіцист, учений громадський діяч. Був одружений на сестрі дружини Є. Трегубова. Під час цього приїзду відвідав виставу, поставлену за його твором «Украдене щастя» Театром М. Садовського, що працював у Троїцького народному будинку (тепер – вул. Червоноармійська, 53); побував в Українському клубі, Українському науковому товаристві і в редакції «Літературно-наукового вістника», що містилися на вул. Володимирській, 28, в редакції газети «Рада» на вул. Ярославів Вал, 6, вдома у М. Лисенка (нині – вул. Саксаганського, 95б) і Олени Пчілки (вул. Саксаганського, 97) та інших українських діячів.

Тепер на першому поверсі – офісні приміщення.

Література:

ДАК, ф. 58, оп. 1, спр. 99; Хінкулов Л. Ф. Літературні зустрічі. – К., 1980.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1976 – 1977.