Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2011 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький

563.18. Садиба дитячих та юнацьких закладів заводу «Ленінська кузня», 1931 – 34 (архіт.).

Бульв. Т. Шевченка, 56, 56-а. Складається з корпусу виробничого навчального закладу (№ 56), розташованого з відступом від червоної лінії забудови бульвару, і корпусу дошкільного закладу (№ 56-а) у другому ряді забудови.

Ділянка пл. 1,8 га поблизу сучасної пл. Перемоги в кін. 19 – на поч. 20 ст. належала М. Чаплинській, яка відкрила на ній приватний сад розваг «Аркадія». На терені саду було влаштовано зимову сцену, відкриту естраду, комерційні приміщення. Тут виступав популярний жіночий хор, в якому дебютувала співачка, виконавиця російських народних пісень і романсів Н. Плевицька. На поч. 1930-х рр. садибу передали під забудову заводу «Ленінська кузня».

Тут були споруджені заклади для виховання та навчання дітей співробітників підприємства. Стару цегляну огорожу саду «Аркадія» на червоній лінії бульвару було розібрано.

Корпус виробничого навчального закладу, 1931 – 32 (№ 56).

Зведений за проектом інституту «Діпровтуз». Триповерховий з цокольним напівповерхом, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний. Планування чолового об’єму, переважну частину приміщень якого складали навчальні класи, коридорне; у прибудові в тилу містилися навчальні майстерні. Дах двосхилий. Фасад оформлено у стилістиці конструктивізму.

Основою лаконічного композиційного рішення є контраст між горизонтальними стрічками «лежачих» вікон, зверху та знизу сполучених поясками, і вертикальною, асиметрично розташованої стрічкою, що виступає над карнизом та включає вхід і високе вікно сходової клітки (асиметрія певною мірою врівноважує схилий рельєф місцевості).

Будинок призначався для фабричнозаводського училища (ФЗУ) і був розрахований на 700 учнів (слюсарів, токарів, ковалів, казанярів, монтажників), з щорічним випуском 120 кваліфікованих робітників. Навесні 1933 учні ФЗУ самостійно виготовили токарний верстат, про що повідомили голову ВУЦВК Г. Петровського. У повоєнні роки – професійно-технічне училище № 15 (металістів), з 1970-х рр. – технічне училище № 16, з 1980-х рр. – ПТУ № 43.

Корпус дошкільного закладу, 1934 (№ 56-а).

Двоповерховий, цегляний, тинькований, у плані Т-подібний. Дах вальмовий. Фасад симетричний за композицією. Оформлений у стилістиці конструктивізму. Центральну вісь з вхідним порталом оформлено двома пілонами, фланковано вузькими ризалітами з вертикальними віконними прорізами; на флангах фасаду площину стіни ступінчасто зміщено углиб. У результаті створено динамічну композицію з чітким членуванням мас, ефектною грою світла й тіні.

У будинку містився дитячий комбінат з яслами. Використовувався як дошкільний заклад до поч. 2000-х рр.

Садиба – добре збережений комплекс у стилістиці конструктивізму, характерний типологічний зразок виробничого навчального та дошкільного закладів доби перших п’ятирічок.

Тепер у № 56 міститься міжрегіональне вище професійне училище зв’язку, у № 56-а – приміщення гімназії Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.

Література:

Київ: Туристичний путівник / Авт. тексту: М. Кальницький, В. Киркевич, М. Грицик. – К.; Львів, 2001.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1990.