Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Будинок, в якому жив і працював Т.Г. Шевченко

Пам’ятка історії

1846 р.

Розміщення:

м. Київ, Шевченківський пров., 8-а.

Загальний опис:

Дерев’яний одноповерховий будинок стилізований під українське народне житло XIX ст. Покрівля ступінчата, дерев’яна. Вікна мають різблені наличники і ставні. Територія садиби огорожена високим деревним парканом з дерев’яними ворітьми.

На фасаді будинку меморіальна дошка з барель’єфним портретом і написом:

“У цьому будинку 1846 р. жив Тарас Шевченко”.

Бронза. Розміри: 1,0×0,6 м.

Автор – скульптор Г.Н. Кальченко.

Встановлено в 1974 р.

До встановлення цієї дошки було здійснено дві заміни. Перша дошка встановлена в 1927 році, замінена 4.05 1954 р. на білу мармурову. Автор дошки архітектор Шмульсон І.Л. Друга заміна дошки була проведена в 1974 р.

На подвір’ї музею біля дерева туї, яке збереглось з часів перебування тут поета, відкрито пам’ятник Т.Г. Шевченку. На гранітному постаменті встановлено бронзове погруддя кобзаря.

Автор – скульптор Г.П. Петрашевич.

На постаменті напис: “1814-1861”.

Загальна висота 2,5 м.

Будівник – Київська міжобласна науково-реставраційна виробнича майстерня Держбуду УРСР.

Замовник – Київський міськвиконком.

Історична довідка:

Шевченко Тарас Григорович (9.03.1814-10.03.1861 рр). Народився в с. Моринцях Черкаської обл. Великий український поет, художник, мислитель революційно-демократичного напрямку. Основоположник нової української літератури і критичного реалізму в українському образотворчому мистецтві. Академік гравюри Петербурзької АМ (з 1860 р.). Син кріпака, викуплений з неволі (1838 р.). заходами передових діячів російської та української культури – К. Брюлова, В. Жуковського, В. Григоровича, О. Венеціанова, І. Сошенка та ін. Після закінчення Академії мистецтв (1845 р.). Т.Г. Шевченко повертається на Україну, де веде напружену літературну і мистецьку діяльність. В 1846 р. вступає до Кирило-Мефодіївського товариства, після розгрому якого його засилають в солдати до Оренбурзького корпусу.

В будинку Івана Житецького на Козеболотній вул. (тепер Шевченківський пров., 8-а) Т.Г. Шевченко поселився разом з товаришем-художником Михайлом Сажиним у 1846 р. по закінченні Петербурзької академії мистецтв. Тут він написав “Лілею”, “Русалку”, до цього періоду відносяться його малюнки краєвидів Києва.

Будинок споруджено в 1820 р. З 1928 р. тут відкрито Державний літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка.

Дослідження, реставраційні роботи:

Реконструкція будинку в 1969-1974 р. Головний архітектор проекту Бикова Р.П. Документація зберігається в будинку-музеї Т.Г. Шевченка.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно Рішення міськвиконкому Києва № 1102 від 04 серпня 1980 р.

Основна бібліографія, архівні дані:

Кошовий І.Г. Т.Г. Шевченко в Києві.- К., 1941.

Історія Києва.- Т. 1.- Київ, 1960 р.

Попов П.М. Шевченко і Київський університет.- К., 1964.

Тарас Шевченко. Документи і матеріали (1814-1973).- К., 1963.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний генплан розташування будинку.

Фото будинку. Загальний вигляд (за станом на 1960 р.)

Фото будинку. Загальний вигляд (за станом на 1982 р.)

Фото меморіальної дошки.

Пам’ятник Т.Г. Шевченку. Вигляд з південного заходу (фас).

Пам’ятник Т.Г. Шевченку. Вигляд з південного сходу.

Пам’ятник Т.Г. Шевченку. Вигляд з північного заходу.

Пам’ятник Т.Г. Шевченку. Вигляд з північного сходу.