Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький

2003 р. Звід пам’яток Києва

Розмір зображення: 685:390 піксел

301.6. Кардіологічний центр 1978, в якому працював Грицюк О. Й. (іст.).

На верхній терасі лікарняної садиби.

Найзначніша з повоєнних будівель лікарні. Споруджена за проектом архітекторів О. Загнибороди, Л. Лося, О. Слободського та ін. Корпус дев’ятиповерховий з розвиненим підвалом, облицьований плиткою, в плані має дугоподібну конфігурацію з лоджіями у центрі.

Введений в дію 1978, включив ревмокардіологічне, інфарктне, реанімаційне та інші відділення лікарні на 360 ліжок, кафедру госпітальної терапії медичного інституту.

1978–90 першим керівником центру був Грицюк Олександр Йосипович (1923–90) – терапевт, чл.-кор. АМН СРСР (з 1978), заслужений діяч науки УРСР, завідувач кафедри госпітальної терапії № 1 Київського медичного інституту (1973–90, з 1982 – кафедра терапії, з 1978 міститься в цьому корпусі). Одночасно – директор київського НДІ клінічної медицини ім. М. Стражеска (1970–74), головний терапевт МОЗ УРСР (1967–70 і 1974–79).

Досліджував питання кардіології, ревматології, проблеми здатності зсідання крові, фібринолізу і тромбоутворення, організації терапевтичної служби та ін.

Основоположник клінічної та експериментальної гемостазіології, вивчав її роль у патогенезі інфаркту міокарда і ревматизму. Першим описав перехід дрібновогнищевого інфаркту міокарда у великовогнищевий (1973). Відзначений Державною премією УРСР (1980).

Література:

934. Александр Иосифович Грицюк (К 60-летию со дня рождения) // Кардиология. – 1983. – № 12; Козлов Б. Поверхи здоров’я // Веч. Київ. – 1978. – 6 січ.; 150 лет Киевскому медицинскому институту. – К., 1991.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 807.