Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Людмила Миляєва, Валентина Шандра

2003 р. Звід пам’яток Києва

301.8. Пам’ятник Образцову В. П., 1950 (мист.).

Перед корпусом кафедри кардіології Національного медичного університету ім. О. Богомольця. Автори – ск. М. Вронський, арх. Д. Яблонський. Заг. вис. – 3,5 м; погруддя – 0,9 м, постаменту – 2,6 м.

Образцов Василь Парменович (1849–1920) – терапевт, доктор медицини (з 1880), професор (з 1893), завідувач кафедри окремої патології і терапії (1893–1903) та кафедри факультетської терапевтичної клініки (1903–18) Київського університету, один з основоположників київської терапевтичної школи. 1887–1904 керував терапевтичним відділенням Олександрівської лікарні (будинок не зберігся). В ній розробляв методи пальпації органів черевної порожнини (1887) та перкусії грудної порожнини (1910). З 1904 завідував факультетською терапевтичною клінікою Київського університету (містилася на сучасному бульв. Т. Шевченка, 17). Разом з М. Стражеском вперше у світі описав клінічну картину тромбозу коронарних артерій (1910) і обгрунтував можливість прижиттєвого виявлення інфаркту міокарда.

Бронзове погруддя вченого встановлено на постаменті з чорного лабрадориту у формі восьмигранної колони з восьмигранною базою та капітеллю, що здіймається на квадратному стилобаті. Фронтальна класична композиція погруддя з характерним високим зрізом плечей і реалістичною пластикою, яка ретельно відтворює риси портретованого, увиразнюється тричвертним поворотом голови ліворуч та спрямованим угору поглядом, надає твору внутрішньої динаміки. Детально зображено одяг – сюртук, з-під якого проглядають жилет, сорочка з піднятим коміром і краватка. З фасаду ледь окреслено пелерину, укладену по формі спини. На чоловому боці постаменту напис з ім’ям вченого.

Література:

Макаренко И. М., Полякова И. М. Биографический словарь заведующих кафедрами и профессоров Киевского медицинского института (1841–1991). – К., 1991.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 808.