1999 р. Звід пам’яток Києва

Тетяна Трегубова

Житловий будинок, 1898 р.

(архіт.).

Вул. Артема, 14.

У ряді забудови кварталу, розташованого між вулицями Смирнова-Ласточкіна і Кудрявською. Чотириповерховий, з напівпідвалом, цегляний, восьмиквартирний. Зведений за проектом арх. В. Ніколаєва на ділянці, що належала інженеру та діячу міського самоврядування Ф. Фальбергу. В основу планувальної організації будинку покладена Т-подібна секція, у центрі якої парадні й чорні сходи. Кожний поверх розрахований на дві великі п’ятикімнатні квартири, в яких кухня й санвузли згруповані в тилах будинку біля сходової клітки. Під час покімнатного заселення у радянський період первісне планування квартир підлягало зміненням. Остання капітальна реконструкція (1990-і pp.) супроводжувалася заміною дерев’яних перекриттів на залізобетонні, докорінним внутрішнім переплануванням. Без змін залишилися фасади і сходова клітка.

Особливий інтерес викликає архітектурне вирішення головного фасаду, характерного для періоду еклектизму. Тектоніку фасадної стіни визначають частий ритм однакових за пропорціями прямокутних віконних прорізів. Незважаючи на наявність у правому крилі будинку зайвої віконної осі, що зумовлена трапецієподібною формою будівельної ділянки, фасад набув симетричної композиції. Його центральна й дві бічні осі виділені розкріповками, що охоплюють відповідно три й по одному вікну. Розкріповки підкреслено арковими фронтончиками й завершеннями у вигляді пірамідальних покрівельних вежок (збереглися тільки бічні). Статичності фасаду надають чіткі горизонтальні членування, виражені за допомогою стрічкового русту нижніх двох поверхів, трактованих як подіум, міжповерхових поясків і карнизів. Пишності пластичного вбрання фасаду досягнуто поєднанням декоративних можливостей цегляної кладки з гіпсовими архітектурними деталями і художнім металом (збереглася огорожа аттика). Найяскравішим елементом декору є жіночі голівки в круглих нішках над бічними ризалітами. Використання мотивів арок і аркатур у вінцевій частині будинку, форма замкових каменів у вигляді кронштейнів, рослинні гірлянди й орнаменти свідчать про орієнтацію на ренесансну архітектуру. У вхідній групі приміщень збереглися первісні сходи з ажурними металевими поруччями й підлога з метласької плитки.

Будинок – типова за своєю архітектурою прибуткова споруда кін. 19 ст.

Календарь: Адресная и справочная книга г. Киева за 1914 год. – К., 1913.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 171.