1999 р. Звід пам’яток Києва
Марія Виноградова
Житловий будинок, 1910 р.
(архіт.)
Вул. Артема, 7.
На червоній лінії забудови вулиці. Зведений на місці малоповерхової забудови серед. 19 ст. селянином М. Капшевичем, почесним членом Сквирського повітового опікування дитячих притулків «відомства установ імператриці Марії».
П’ятиповерховий, з підвалом, односекційний, оформлений у стилі модерн. Фасад розкршовано асиметрично центральна частина зміщена вліво. Архітектура правої частини аналогічна лівій. Додано лише балкони над проїздом на подвір’я (від другого до п’ятого поверху).
Фасад відзначався багатим декором (втрачений після ремонту), серед елементів якого були профільовані міжповерхові тяги, ліпні орнаменти, вінцевий карниз з металевим парапетом і фігурними тумбочками, що спиралися на пілястри зі стилізованими капітелями. Виділені розкріповками частини фасаду над центральним входом і над проїздом було увінчано трапецієподібними вежами з фігурними металевими навершями. Перший поверх з п’ятьма входами до магазинів і десятьма вітринними вікнами був декорований орнаментами обабіч вітрин, широкими пілястрами із стилізованими капітелями. Над центральним входом і над брамою проїзду розміщувалися ліпні грифони (втрачені). Балкони були огороджені вишуканими металевими ґратами.
На першому поверсі до радянських часів розміщувалися: перукарня, молочарня Київського товариства молочного господарства «Ляк», тютюново-паперовий магазин «Победа». 1922 р. будинок передано Управлінню комунальних будинків Київського губвиконкому, що влаштувало тут комунальні квартири.
Ремонт 1978 р. порушив внутрішню планувальну структуру та знищив оздоблення інтер’єрів (ліплення, каміни тощо). Значно пошкоджено фасад, особливо постраждав перший поверх: двері крамниць та вітрини було перетворено на звичайні прямокутні отвори. Незважаючи на значні втрати в декорі фасаду та інтер’єрів, будинок залишається важливою ланкою історикоар-хітектурного середовища однієї з центральних вулиць Києва.
Нині частину будівлі займає крамниця.
ДАК, ф. 100, оп. I, спр. 1122;
ЦДІАУ, ф. 486, оп. 1, спр. 18226;
ДАКО, ф. 1542, оп. 1, спр. 173.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 170 – 171.