1999 р. Звід пам’яток Києва
Дмитро Горбачев,Віталій Отченашко, Тетяна Трегубова
Житловий будинок 1913 р., в якому проживав Пальмов В. Н.
(архіт., іст.).
Вул. Артема, 33-а.
На червоній лінії забудови вулиці. Стосовно сусідніх споруд композиційне нейтральний. Зведений за проектом і під керівництвом арх. А. Трахтенберга. Власником був штаб-ротмістр А. Павлов-Сильванський, якому належав і цегляний дворовий флігель.
П’ятиповерховий, цегляний, у плані Т-подібний, з центральним проїздом на подвір’я. Розміщення парадної і чорної сходових кліток не в геометричному центрі дозволило спланувати по дві квартири на поверсі, з однаковим набором загальних приміщень, але з різною кількістю спальних кімнат. Будинок мав водяне опалення, електроосвітлення та необхідне санітарне устаткування. Для приготування страв на кухнях було влаштовано великі варильні печі (тепер розібрано).
Композиція фасаду симетрично-осьова. Головна вісь над центральним входом підкреслена парою лізен, що розривають вінцевий карниз і завершуються невеликою аттиковою стіною. Стримане архітектурне оформлення виконано у стилі модерн. Найбільшу цінність має добре збережене планування та обладнання квартир, а також добре прорисований ліпний декор стель, що повторюється по поверхах, але відрізняється у кожній кімнаті.
У 1925 – 29 рр. у цьому будинку проживав Пальмов Віктор Никандрович (1888 – 1929) – живописець, представник авангардного напряму в мистецтві, друг Д. Бурлюка і В. Маяковського. Жив у Росії. З 1925 р. – у Києві, професор художнього інституту. Роки перебування в Україні були найпліднішими у житті митця. Тут він швидко українізувався, створив новий мистецький напрям, назвавши його кольорописом. 1927 р. згуртував лівих художників у «Об’єднання сучасних митців України» (ОСМУ). Друкував свої мистецтвознавчі статті в журналі «Нова генерація», який видавав поет М. Семенко. Учасник виставки мистецтва народів СРСР у Москві 1927 р., пізніше його картини експонувалися за кордоном.
Серед творів київського періоду: «Атом» (1926), «Мати», «Київський пляж», «На селі», «Каменярі», «Об’їжджають коня» (усі – 1927), «Рибалка» (1928), відомий революційний цикл: «1-е Травня», «Ленін», «За владу Рад», «Диктатура пролетаріату» (усі – 1929) та ін. Із запровадженням догмату соціалістичного реалізму ім’я В. Пальмова як художника-авангардиста на довгий час було викреслено з історії радянського мистецтва. Значна колекція його творів зберігається у Національному художньому музеї України.
Горбачов Д. З катакомб: Повернення кольоропису Віктора Пальмова // Україна. – 1989. – № 7.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 173.