Створення макета Києва X - XII ст.
Автор проекту – Дінора Павлівна Мазюкевич.
Макет стародавнього Києва Х-ХІІ ст. – це перша спроба відтворення в єдиному музейному експонаті стародавньої архітектури, соціальної та геофізичної топографії Києва домонгольського періоду.
Наукові консультанти – відомі вчені – доктор архітектури: Юрий Асєєв; доктор історичних наук Василь Довженок; майбутній академік, кандидат історичних наук Петро Толочко; археолог, кандидат історичних наук Стефанія. Кілієвич. Крім того в роботі над виготовленням макета, брали участь: Л. Грищенко, Ю. Химич, І. Барчук, М. Пусенкова, М. Кравченко, Ю. Каменцев
Роботу по створенню макета, яка тривала 8 років (1965-1973рр) умовно можна поділити на два етапи. Першаий, – науково-дослідницька робота, коли автору довелось опрацювати велику кількість розрізнених джерел, щоб зібрати відомості для створення такого унікального експоната, а саме – археологічні та архітектурні дослідження Києва, архівні матеріали, літописи та стародруки, наукові праці. Для відтворення давньої топографії художниця вивчила та використала стародавні різномасштабні плани, виконані фахівцями з історії Київської Русі – археологами, архітекторами, мистецтвознавцями, художниками, істориками. В результаті було створено остаточний варіант мапи з розташуванням вулиць, храмів, окремих боярських садиб тощо.
Другий етап виконання проекту це створення макету як експонату. Для чого, за участю художників Юрія Хіміча та Леоніли Грищенко була розроблена конструкція металевого підмакетника на якому встановили 49 окремих фрагментів – «ящиків», вкритих планшетами що відтворюють рельєф місцевості. Вони були .об’єднані між собою, згідно монтажної схеми, за допомогою 85 бовтів та 21 металевої тяги. Виготовлення форм рельєфу з відображенням топографічних горизонталей складало 21 технологічну позицію (наприклад, креслення та виготовлення 150 шаблонів горизонталей, виготовлення 49 глиняних форм для пап’є-маше тощо). Особливі складності виникли при створенні об’ємних макетів споруд у масштабі 1м = 2,7мм. Зразки споруд було зроблено з пластиліну, ретельно обговорено з науковими консультантами потім виготовлено 80 гіпсових форм. Відлиті в них споруди з гіпсу спочатку оброблялись різцем та розмальовувалися гуашшю. Творча фантазія Д. Мазюкевич при роботі над виготовленням макета була безмежна. Так, з гумового мочала «виростали» дерева, а перфорований картон використовувався як паркан для подільських городів. Автор задіяла весь арсенал підручних матеріалів: глину, пластилін, газети, картон, гіпс. Застосовувались різноманітні технології: ліпка, пап’є-маше, лиття, фарбування тощо.
На 12 кв. м макету розташувались 20 соборів і церков, для позолоти бань деяких з них вперше було використано сусальне золото, 1200 різноманітних будівель, 30 криниць, 200 брам, подільські хатинки з мініатюрними парканчиками і колодязями-журавлями, князівські садиби з палатами, кріпосні стіни з бійницями. Макет було виготовлено на високому професійному рівні для розміщення в Державному історичному музеї, схвалено комісією Міністерства культури. В 1973 році в зв’язку з pемонтними роботами в приміщеннях музею макет було передано в заповідник «Софія Київська». Багато років цей унікальний експонат знаходився в експозиції виставки «Архітектура та мистецтво стародавнього Києва» в невеличкому приміщенні Софійської трапезної і завжди викликав велику зацікавленість відвідувачів.