Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Галина Денисенко, Марина Дубик

329. Пам’ятне місце масових страт громадян у період нацистської окупації Києва – «Бабин яр» 1941–43 (іст.). У Сирецькому парку – між вулицями Дорогожицькою, Мельникова, Оранжерейною та О. Теліги. На північно-західній околиці довоєнного Києва. В історичній місцевості Бабин Яр, що являє мережу глибоких ярів завдовжки 2,5 км, які простяглися в напрямку Куренівки – до Кирилівської церкви, оточені з одного боку пустирем і урочищем, з другого – Лук’янівським цвинтарем.

У перші дні окупації у місті розпочалися масові розстріли радянських військовополонених і мирних громадян.

22 вересня 1941 першими жертвами страт у Бабиному Яру стали військовополонені Червоної армії. За німецькими звітами, 29–30 вересня 1941 тут було розстріляно майже 34 тис. жителів Києва єврейської національності.

В розстрілах брали участь зондеркоманда 4-А каральної оперативної групи «С», два батальйони охоронного полку «Південь». За даними Надзвичайної державної комісії з встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників, яка працювала в 1943–44, впродовж 778 днів окупації в Бабиному Яру загалом було знищено понад 100 тис. українців, євреїв, росіян, циган та представників інших національностей. Серед страчених – військовополонені, моряки Дніпровської військової флотилії, члени комуністичного і націоналістичного підпілля, партизани, в’язні Сирецького нацистського концтабору, заручники.

У серпні – вересні 1943 напередодні визволення Києва радянськими військами нацисти зробили спробу сховати сліди своїх злодіянь. Було знищено в’язнів Сирецького концтабору, викопано і спалено у печах десятки тисяч трупів з Бабиного Яру. У ніч на 29 вересня 1943 команда в’язнів, зайнята на цих роботах, здійснила масову втечу, але врятуватися вдалося лише 15 особам. Відомі факти рятування киянами від загибелі людей єврейської національності. 248 з них удостоєні почесного звання «Праведник Бабиного Яру», встановленого Єврейською радою України та фондом «Пам’ять Бабиного Яру» при ньому.

На території пам’ятного місця споруджено пам’ятник загиблим у Бабиному Яру в 1941–43; пам’ятні знаки загиблим членам ОУН, страченим у Бабиному Яру євреям, розстріляним тут дітям.

У 1990-х рр. насаджено Алею праведників.

Література:

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, ф. 4620, оп. 3, спр. 236; Енциклопедія історії України: Типові статті. – К., 1999; История Киева. – К., 1985. – Т. 3, кн. 1; Книга памяти / Авт.сост. И. М. Левитас. – К., 1999; Коваль М. В. Бабин Яр (вересень 1941 – вересень 1943 рр.): Документи та матеріали // Укр. іст. журнал. – 1991. – № 9; Косик В. М. Україна в Другій Світовій війні у документах: Зб. німецьких архівних матеріалів (1941–1942). – Львів, 1998. – Т. 2; Круглов А. И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины / Под ред. И. М. Левитаса. – К., 2000; Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Зб. док. і матеріалів. – К., 1963; Советская Украина в годы Великой Отечественной войны: Документы и материалы: В 3 т. – К., 1980. – Т. 2.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 839.