2003 р. Звід пам’яток Києва
Олександр Кучерук, Марина Протас
329.3. Пам’ятний знак загиблим членам ОУН, 1992 (мист.).
Вул. Дорогожицька. У Сирецькому парку.
Автор – арх. А. Ігнащенко. Вис. хреста – 7,0 м, шир. – 2,75 м.
Дерев’яний хрест встановлено на символічному місці. Вважається, що тут були поховані члени ОУН, заарештовані нацистськими окупантами на поч. 1942. Їх утримували у в’язниці гестапо в садибі колишньої Земської управи на вул. Володимирській, 33, де більшість з діячів нацисти розстріляли у лютому 1942. Серед них були: І. Рогач – редактор газети «Українське слово» та його сестра Ганна, поет О. Чемеринський (псевд. – Ярослав Оршан) з дружиною – актрисою О. Гузар-Чемеринською, журналіст П. Олійник, співробітник Київської обласної земельної управи проф. І. Яковенко, Євген, Євгенія і Теодозія Суховерські, поетеса О. Теліга та її чоловік – колишній вояк Армії Української народної республіки М. Теліга, філолог, професор Львівського університету К. Гупало, поет І. Рошко (псевд. – Іван Ірлявський), директор друкарні Спілки українських письменників у Києві в 1941–42 В. Кобрин та ін.
Знаки у вигляді придорожнього, поклінного або пам’ятного чотирираменного дерев’яного хреста як символ побожності, страждань, боротьби, духовного горіння та пам’яті про визначні події у житті народу в українських землях встановлюють з 15 ст. За своїм ідейно-образним змістом вони споріднені з надмогильними хрестами і мають т. зв. фігури – зображення Христа Спасителя або Розп’яття.
Традиція встановлювати хрести в Україні почала занепадати ще за часів Петра І, в радянський період їх цілеспрямовано масово знищували. У 1930-х рр. старі придорожні хрести переносили з метою збереження на цвинтарі, де їх використовували як надмогильні хрести жертвам голодомору, в 1940-х рр. – загиблим під час 2-ї світової війни.
З 2-ї пол. 1980-х – у 1990-х рр. давня традиція почала відроджуватися. Пам’ятний знак членам ОУН поєднує в собі риси двох типів хрестів: аскетичну простоту, маєстатичність надмогильних хрестів і монументальну значущість хрестів з фігурами.
Література:
Верига В. Втрати ОУН в часі Другої Світової війни. – Торонто, 1991; Забашта Р. Монументальні хрести України (до Зводу пам’яток) // Народознавчі зошити. – Львів, 1996. – № 3; Моздир М. «Фігури», придорожні та присадибні хрести в Україні // Українська хрестологія: Мистецтвознавчі дослідження: Народознавчі зошити Інституту народознавства НАНУ. – Львів, 1997; На зов Києва: Зб. статей, спогадів і док. – Торонто, 1985; Організація Українських Націоналістів. 1929–1954: Зб. статей у 25-ліття ОУН. – Париж, 1995; Самчук У. На коні вороному. – Вінніпег, 1975; Шанковський Л. Похідні групи: причинки до історії похідних груп ОУН на центральні і східні землі України в 1941–1942 рр. – Мюнхен, 1958.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 840.