2011 р. Звід пам’яток Києва
Михайло Кальницький
518.2. Житловий будинок, 2-а пол. 19 ст. (архіт.).
Вул. Терещенківська, 23. На червоній лінії забудови вулиці. Тепер має спільний з сусідньою ділянкою № 23 – 25/10.
Зведений 1879 на замовлення дружини статського радника К. Перевощикової за проектом арх. В. Ніколаєва. Первісно двоповерховий з фасадом у стилі класицизм. У кін. 19 ст. реконструйований з добудовою лівого крила і надбудовою третього поверху, ошатнішим опорядженням фасаду. В кін. 19 – на поч. 20 ст. належав родині купця 1-ї гільдії, власника млина на Подолі Я. Кельбера. В радянський час націоналізований, згодом пристосований під медичні заклади, інтер’єри реконструйовано. На подвір’ї зберігся флігель садиби (не має архітектурно-історичної цінності).
Триповерховий з підвалами, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний. Вхід влаштовано на тильному фасаді, на лівому фланзі – проїзд у двір. Перекриття пласкі, дах вальмовий під бляхою.
Первісне внутрішнє планування не збереглося. Зовнішнє оздоблення виконане у ренесансно-бароковій стилістиці.
Композицію десятивіконного чолового фасаду вирішено за триосьовою схемою, симетрію якої дещо порушує наявність на правому краю зайвого одновіконного прясла. Осі означено розкріповками – центральною тривіконною та бічними одновіконними, що на першому поверсі підкреслені фільончастими лопатками, на другому – пілястрами, на третьому – тричвертєвими канелюрованими колонами коринфського ордера. Пілястри другого поверху центральної кріповки увінчано капітелями у вигляді жіночих голівок.
Горизонтальні поповерхові членування відзначаються класичними архітектурними обломами, вінцевий карниз у розкріповках збагачено модульйонами, прикрашеними акантом. На першому – другому поверхах простінки рустовано, вікна в різноманітних лиштвах прямокутні. Аркові (у розкріповках) і прямокутні прорізи третього поверху акцентовано масивними замковими каменями у формі кронштейнів. Архітектурний декор доповнюють численні ліплені деталі. Спрощений дворовий фасад розкреслено поповерховими гуртами.
Будинок – характерний зразок житла заможних власників, важлива ланка цілісної історичної забудови вулиці.
Тепер тут міститься районна дитяча клінічна лікарня № 6 і кафедра педіатрії Національного медичного інституту ім. О. Богомольця.
Література:
ДАК, ф. 163, оп. 41, спр. 1759.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1584.