Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Трапезна

Розташована напроти південного фасаду собору. Зведена у 1722-1733 рр., будівля являла собою видовжений трапезний зал, до якого зі сходу прилягала церква, з заходу – притвор, а з південного заходу – приміщення кухні. На 2-му поверсі знаходилася палата для припасів. Біля південно-західного рогу споруди височіла сходова вежа. Головний вхід у вигляді п’ятигранного ґанку розташовувався з боку собору. Об’єми церкви, сходової вежі і ґанку завершувались банями. Під трапезною був великий підвал, куди вели сходи з західного боку. Західний фасад увінчувався бароковим фронтоном. Трапезний зал і церква опалювались печами, облицьованими полив’яними кахлями. У церкві був дерев’яний іконостас (не зберігся).

Після пожежі середини XVIII ст. у трапезній було проведено ремонт, перероблено західний фронтон. У роботах брав участь архітектор І.Григорович-Барський.

Після закриття Софійського монастиря (1786 р.) у трапезній влаштували теплу церкву (звідси назва – Тепла, або Мала Софія). У 1822 р., ймовірно за проектом А.Меленського, трапезну перебудовано: колишнє приміщення церкви переобладнано на вівтар, перед її західною стіною встановлено новий іконостас, а з заходу влаштовано хори.

У 1869-1872 рр. за проектом архітектора Юргенса споруда зазнала значних перебудов: до південного й північного фасадів прибудовано одноповерхові нави, розібрано муроване склепіння центральної нави, вхідний ґанок, частину приміщень кухні і сходову вежу. Колишня трапезна стала тринавовим три-апсидним храмом з головним входом з заходу, де збудовано тамбур.

У 70-ті роки нинішнього століття під час реставрації первісні форми колишньої трапезної частково відновлено зі збереженням об’ємів XIX ст. (архітектор – В.Отченашко).

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 37.