2003 р. Звід пам’яток Києва

Галина Скляренко, Дмитро Янко

427.1. Пам’ятник возз’єднанню України з Росією, 1982 (мист.).

На оглядовому майданчику, яким закінчується головна алея парку.

Автори – ск. О. Скобликов, архітектори І. Іванов, С. Миргородський, К. Сидоров. Вис. арки-дуги – 32,0 м, скульптурної композиції – 8,0 м, багатофігурного горельєфа – 4,5 м.

Монумент присвячений т. зв. возз’єднанню України з Росією. Таку назву мала в радянській історіографії українсько-російська угода 1654 між московським царським урядом і українською козацькою старшиною, що мала на меті утворення конфедерації із збереженням в Україні існуючої системи влади та управління, збройну допомогу Україні з боку Москви у боротьбі з Польщею. З часом, внаслідок порушення умов угоди Московією, Україна втратила свої права і вольності й потрапила в повну колоніальну залежність від Московського царства.

Площі, де встановлений монумент, надано форму амфітеатру, облицьованого полірованими гранітними плитами, з оглядовим напівкруглим майданчиком, з якого відкриваються краєвиди Дніпра і Лівобережжя. Пам’ятник виконаний як архітектурно-скульптурний комплекс, що складається з арки-дуги з нержавіючої сталі та двох скульптурних композицій. Головний зміст монумента, вирішеного в традиціях методу соціалістичного реалізму поч. 1980-х рр., полягає в пропаганді дружби двох слов’янських народів.

Цю ідею символізує арка та двофігурна бронзова композиція на гранітному прямокутному постаменті, що зображує робітників – росіянина й українця з радянським орденом Дружби Народів на широкій стрічці у піднятих руках. Динамізм фігур підкреслюється рухом розмаяної стрічки, відкинутими вбік та назад краями робочих фартухів, розстебнутим піджаком та напруженими жестами рук. На чоловому боці постаменту – анотаційній напис накладними бронзовими літерами. Скульптурна група, розташована під центром арки, є ідейно-художньою домінантою комплексу.

Біля правого підніжжя арки встановлено видовжений по горизонталі багатофігурний горельєф з блоків рожевого граніту на тему «Переяславська рада». У центрі – гетьман Б. Хмельницький і російський боярин, навколо яких стоять селяни, жінка з хлопчиком. По краях композиції розміщено виконані майже в круглій скульптурі зображення запорозького козака з великим щитом і шаблею та сліпого кобзаря, який співає і грає на бандурі.

Скульптура вирізняється узагальненістю пластики та ретельною проробкою обличчя й окремих історичних деталей.

Верхню частину арки видно з різних районів міста і Хрещатика, скульптури сприймаються лише на близькій відстані.

Пам’ятник – типовий зразок радянського монументального мистецтва поч. 1980-х рр.

Література:

Пам’ятники Києва: Фотоальбом. – К., 1982.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 900.