1966 р. Історія українського мистецтва

Головними воротами Ярославового міста були Золоті ворота. Від них ішли шляхи на Білгород і далі – на південь і на захід. До наших днів від Золотих воріт збереглися лише руїни – дві паралельні стіни, складені з цегли й каменю. Проїзд між ними, завширшки 7,5 м, перекривала система коробових склепінь. Зсередини стіни членувалися пілястрами і були декоровані плоскими півциркульними нішами, властивими архітектурі Київської Русі. З обох боків на кладці зовнішньої поверхні стін помітні відбитки колод клітей городень. Над воротами була церква Благовіщення, про яку є згадка в літопису, та бойова площадка для гарнізону. Проїзну арку закривали ворота, над якими був дерев яний бойовий поміст. У другій половині XI століття цей поміст згорів, тоді ж під час відбудови воріт їх було укріплено арками, від чого проїзд звузився. Ці докладки видно й тепер. Свою назву ворота могли дістати за аналогією до головних воріт Царграда (Константинополя).

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 153.