Українські сліди в Любліні

У Любліні є багато місць пов'язаних з українцями та українською культурою. Деякі з них ми наводимо тут:

Через Люблін віткав за кордон Григорій Мацейко (Гонта). Слідство по справі вбивства Б. Перацького встановило:

"У вересні 1934 року, Слідчий Уряд у Львові переказав нові інформації, що вбивник міністра Пєрацкого, втікаючи з Варшави, задержався накоротко в Люблині і ночував в домі ч. 10 при вулиці Весолей у якогось Чорнія, а також, що Микола Лебедь вже раз був у Варшаві, а саме, в 1933 році, під прізвищем Дацко та мешкав при вулиці Злотей. …Щодо сховища вбивника в Люблині, стверджено, що воно існує, під згаданою адресою мешкає в Люблині студент тамошнього університету Яків Чорній, віросповідання гр-кат., який в 1934 році перебував в тому помешканні аж до дня 21. Це помешкання належить до Францішка Мацєєвскего, пост. ПП, який це помешкання віднаймає кільком українським студентам. Переслухана в характері свідка жінка згаданого Францішка Мацєєвскєго, Катажина Мацєєвска зізнала, що в другій половині червня, вдень, коли Чорній відпровадив на залізничну станцію одного співмешканця і свого товариша Бурака або Гойсака, який виїздив з Люблина на вакації, пізним вечером, вже по год. 22 приїхав автом до її дому якийсь чоловік, середнього росту, літ двадцять – кілька, з хвилястим, догори зачесаним і досить темним волоссям. Коли Чорній повернувся і застав гостя, по бесіді з ним /короткій/ попросив Мацєєвску о дозвіл переночування його і вияснив, що це є учитель, що він є в переїзді через Люблин, а прізвища не сказав. Після згоди Мацєєвскої, незнакомий заночував з Чорнієм у його кімнаті, на другий день рановийшов разом з Чорнієм і більше вже не повернувся. Заплату за цей нічліг Мацєєвска не приняла. По якомусь часі, коли Мацєєвска натякнула Чорнію, що цей гість приїхав автом. Чорній обурився і сказав, що він замість піти до готелю ночувати, то прийшов до нього, при тому Чорній додав, що, властиво, він того учителя не знає. В перебігу слідства, Яків Чорній загалом потвердив інформації Мацєєвскої, додаючи, що згаданого вечора – а це могло бути 16–17 червня – він відпровадив на залізничу станцію свого товариша, Бурака. Чоловіка, який прибув він не знає і несподівався його застати. Коли витався, прибулий назвав своє прізвище, але невиразно, вияснив, що учителює десь під Люблином, а тепер повертається в околиці Львова. Чорній прийняв його наніч, але з ним взагалі не говорив. На другий день його зовсім не відпроваджував, противно, ще залишився в ліжку, а цей гість попращався і вийшов. Щодо вигляду згаданого незнакомого, Чорній його очеркнув як високого, худого шатина, з густим, догори зачесаним волоссям, однак додав, що його черти затямив так мало, що не міг би його впізнати. Як прибулий був вдягнений того Чорній також не може сказати, напр. він не знає чи той мав якесь накриття на голові. Слідство не змогло віднайти шофера, який привіз згаданого чоловіка до Чорнія, натомість переслухання згаданого Володимира Бурака /також українця студента/ ствердило, що в день 15 червня, а це значить в день вбивства, Чорній відпровадив його на залізничу станцію в Люблині. Як стверджено, Чорній вже в 1930 році був підозрений за приналежність до ОУН і двократне підпалення стирт в околицях Львова, які належали до поляків землевласників, однак слідство в цій справі було припинене".

Оздоблення греко-католицької семінарії в Любліні з іконостасом виконав Юрія Новосільського. В музеї KUL зберігаються його 4 ікони. Юрій Новосільський також планував розписи академічного костелу KUL, але до цього не дійшло.

по .

. Корогода Юрій (20.04.1900 – 05.12.1991) – хорунжий армії УНР, згодом професор вищих рільничих шкіл у Вроцлаві та Любліні, член Польської Академії наук (Похований разом зі своєю дружиною Марією Новацькою Корогода на Раковицькому цвинтарі в Кракові.

У 1955 році Люблінський католицький університет закінчив український мовознавець Михайло Лесів. Від 1981 він декан гуманітарного факультету Університету ім. М. Кюрі-Склодовської. З 1983 — професор університетів у Любліні (Католицького та ім. М. Кюрі-Склодовської). Від 1992 — завідувач закладу філології Інституту слов'янської філології цього університету та завідувач кафедри слов'янських мов Католицького університету. 21.11.2022 р. на гуманістичному факультеті КУЛ (Wydział Nauk Humanistycznych) відкрито меморіальну дошку Михайлу Лесіву (поблизу аудіторії CN-008), а в академічному костелі унверститету відбулося греко-католицьке богослужіння. Окрім того на факультеті відкрито виставку „Profesor Michał Łesiów i KUL”.

. Інший пункт розташовувався по

Джерела:

Jacek Wysocki, Ukraińcy na Lubelszczyźnie w latach 1944–1989, Lublin 2011, 357 s.

Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».