Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Костел та колегіум єзуїтів

У Луцьку з 1604 до 1773 р. релігійну, освітню й будівельну діяльність проводили представники католицького ордену єзуїтів. Володіючи значними коштами та маючи великі амбіції, вони звели свій величний костел і колегіум у центральній частині міста, надавши комплексові домінантної композиційної ролі. Він замінив собою ділянку оборонного муру Окольного замку і збільшив його обороноздатність, оскільки був пристосований до оборони.

Костел заклали 16 червня 1616 р. Склепіння почали будувати 1630 р., а баню зводили протягом 1637-1638 рр. Обидві вежі закінчили 1642 р. Нагляд за будівництвом фундаментів здійснював архітектор Дж.Бріано. Згодом його змінили інші архітектори Б.Моллі, В.Глазович, П.Гіжицький, А.Агорн, М.Соболевський, Ф.Гродзицький, Ю.Умінський. Споруди прикрашалися творами художників М.Климковича, П.Вицинського, Т.Конича (Кунце), Й.Прехтля, К.Вільяні, Ф.Смуглевича, В.Герсона та ін.

Костел являє собою тринавову хрещато-баневу базиліку на основі грецького хреста з дещо вкороченими бічними раменами. Над бічними навами, за винятком трансепта, розташовані емпори. Вздовж нав влаштовано чотириярусні галереї. Нартекс фланковано низькими триярусними вежами, що увінчуються банями і мають кручені сходи. З обох боків пресбітерію розташовані два поверхи приміщень, ширина яких дорівнює ширині бічних нав з галереями. Центральна баня спирається на пандативи та попружні арки, що покояться на чотирьох стовпах хрещатого перетину. Циліндричні склепіння нав мають попружні арки й розпалубки. Бічні від пресбітерію приміщення перекриті дзеркальними та лотковими склепіннями з розпалубками, обхідні галереї – хрещатими склепіннями на попружних арках.

З-поміж костелів східних єзуїтських провінцій луцький є найбільшим. Його розміри в плані (разом з вежами) – 39:53 м. Висота споруди від підлоги нав до хреста над банею – 40,25 м. Підвали заглиблені на 6 м. Костел прикрашають скульптури, ліпнина, в тому числі герб Павла Волуцького, а також живопис, зокрема зображення давніх луцьких костелів, та різьблені меблі.

Згідно з проектом колегіуму, розробленим Б.Моллі, прибудова до костелу мала два замкнені двори (для школи й колегіуму). Зараз будинок – триповерховий, П-подібний у плані (70:55 м), цегляний, потинькований, з підвалом під середнім раменом. Широкі перекриті хрещатими склепіннями коридори об’єднують усі орієнтовані у двір приміщення. Зберігся декор південно-західного фасаду з п’ятьма ризалітами та частково – північио-західного фасаду.

Б.В.Колосок

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 87.