Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Церква Воздвиження

Церква Воздвиження

Розмір зображення: 800:627 піксел

Дерев’яна церква Воздвиження 1695 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 154].

Найдавніші згадки походять з 1595 р. 1 У 1695 р. дідич Карло Станіслав Радивил ериґував парафію і збудував нову дерев’яну церкву2 (деякі дослідники вважають, що це існуюча будівля3). У акті візитації 1726 р. про неї сказано: “Церква дерев’яна, нестара. На церкві копула з хрестом залізним. Дах всюди ґонтовий, ще добрий”. 4 Це була тридільна будівля з маківкою над навою і дзвіницею над бабинцем. У 1761 р. на її місці розпочалося спорудження нового дерев’яного храму радинського типу, 5 завершене у 1766 р. 6 При ґрунтовному ремонті 1858 р. над навою на західному кінці гребеня встановлено один ярус невисокої квадратової в плані вежі, завершеної маківкою. 7 У 1867 та 1872-1874 рр. парафія вчинила сильний опір відлатинщенню обряду та введенню православ’я. 8 З 1875 р. – православна. У 1880 р. ремонтована, новий іконостас намалював учитель більської гімназії Жарко. 9 Освячена після ремонту 12 жовтня того ж року. 10 У 1886 р. збудовано нову дерев’яну дзвіницю. 11 Церква ремонтувалась у 1904 та 1912 рр. 12 Після першої світової війни перетворена на костел св. Христа. 13 У 1996 р. розібрана і перенесена в село Закємпє, де в ній влаштований костел. Треба відзначити, що при перенесенні повністю збережено зовнішній вигляд будівлі. 14

Орієнтована зрубна будівля на підмурівку. Складається з гранчастого вівтаря з двома захристіями по боках, ширшої прямокутної нави та вужчого рівноши-рокого вівтарю прямокутного бабинця. Вкрита спільним двосхилим дахом, який на західному фасаді утворює трикутний причілок. Захристії накриті нижчими односхилими причілковими дахами. На гребені даху над вітарем – сиґнатурка, увінчана чотирибічним наметом. Більша чотирибічна вежечка, теж вкрита пірамідальним наметом, розташована на гребені даху над бабинцем. Стіни церкви вертикально шальовані дошками і лиштвами, нава скріплена лисицями. Віконні отвори прямокутної форми.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49; Ks. Sosna G. Historyczny zarys Kościoła Prawosławnego od zarania dziejów do chwili obecnej na terenie województwa Białostockiego. // Wiadomości Polskiego Autokiefalicznego Kościoła Prawosławnego. 1978, N3-4. S. 43-95; Mironowicz A. Podlaskie ośrodki i organizacje prawosławne w XVI i XVII wieku. – Białystok, 1991.

2. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1884. T. 5. – S. 825.

3. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. T. XXXII. Z. 3-4. – S. 239-250; Pokropek M. Atlas sztuki ludowej i folkloru w Polsce. – Warszawa, 1978. – S. 230.

4. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, a. 303.

5. Историко-статистическое описание церкви и прихода в селе Луковце, уезд Белая. // ХВЕВ, 1890. № 6. – С. 92-94.

6. Там само.

7. Там само.

8. Pruszkowski J. Martyrologium czyli męczeństwo Unji Świentej na Podlasiu. Lublin, 1921. – S.

9. ХВЕВ, 1880. № 21. – C. 340.

10. Там само.

11. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 258.

12. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 587, аркуш 21; справа 258.

13. Pokropek M. Atlas sztuki ludowej i folkloru w Polsce. – Warszawa, 1978. – S. 230.

14. За фотографії церкви-костелу в Закємпі автор висловлює подяку Богданові Мартинюку (Варшава).

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 269 – 270.