Черемшини вул.

Слід знати, що в кінці вулиці Черемшини (№ 44) знаходиться ботанічний сад Львівського університету.

У 18 ст. тут знаходилась садиба Ігнатія Цетнера, який розвів тут парк. Від його імені місцевість стала зватись Цетнерівкою.

В 1911 р. університет придбав садибу площею 4.5 га. В 1927 р. споруджено адміністративний будинок.

В 1949 р. до саду примежували буковий ліс “Погулянка”, але нині він є окремим лісопарком; площа ботанічного саду – 16.5 га.

В північній частині парку “Погулянка” у 18 ст. було споруджено дерев’яну вірменську церкву. В 1897 р. на її місці постав костел вірменських бенедиктинок у романському стилі. З приходом совітів храм було закрито. В 1997 – 1998 р. його частково відреставровано і освячено як церкву божої матері неустанної помочі.

Від вул.Личаківської на південь до Ботанічного саду Львівського національного університету ім. Івана Франка простягається вулиця Марка Черемшини, названа так 1946 року на честь українського письменника (1874-1927). До 1871-го мала назви Цетнерівка, Личаківська бічна та Піски на Личакові, з 1871-го – Цетнерівська, з 1936 р. – Дунін-Вонсовича на честь Збіґнєва Дунін-Вонсовича, ротмістра польських Бригад Легіонів, який загинув у бою з російською армією 1915 року, під час німецької окупації – Дорошенкоґассе, у 1944-1945-х епізодично була Хорольською та знову Дунін-Вонсовича.

Житловий шестиповерховий будинок № 1 збудовано 1968 року.

2005-го знесли оригінальний одноповерховий житловий будинок № 3 з фігурою святого Флоріана (охоронця від пожеж) у ніші на фасаді, на його місці споруджують новий.

П’ятиповерховий будинок № 6 збудований у конструктивістському стилі у 1960-х роках.

Під № 17 – спорткомплекс Інституту фізкультури із входом з боку Личаківської, за польських часів це був стадіон “Сокола”. Комплекс будівель, прилеглих до стадіону, перебудували в 1950-х роках.

Під № 31 – споруджений у 1970-х спорткомплекс Львівського національного університету ім. Івана Франка та стадіон із будівлями 1960-х років. На стіні спорткомплексу – меморіальна таблиця, встановлена 1 грудня 2001 року на честь утворення в ЛНУ 22 вересня 1911 року спортивного товариства “Україна”.

Забудова вулиці: класицизм, конструктивізм 1930-1970-х років, сецесія, одноповерхова садибна забудова.

Від вул. Черемшини на схід іде тупикова вулиця Цетнерівка, названа так на честь Белзького воєводи Ігнатія Цетнера, який наприкінці XVIII століття впорядкував у цій місцевості парк – нині Ботанічний сад ЛНУ. З 1910-го вулиця мала назву Варненьчика на честь польського короля Владислава ІІІ Варненьчика (1424-1444), за часів німецької окупації – Федьковичґассе, в 1944-1946-х – знову Варненьчика, а з 1946-го – Фізкультурна, бо огинала стадіон Інституту фізкультури.

Забудова вулиці двоповерхова у стилі віденського класицизму, конструктивізму, є нові забудови початку ХХІ століття.

Вул. Черемшини з Погулянкою з’єднує вулиця Банаха, названа так 1946 року на честь польського математика Стефана Банаха (1892-1945), одного з творців львівської математичної школи. Наприкінці XVIII століття це була Дорога біля цвинтаря, потім вулиця називалася На Цетнерівці, з 1871-го – Мазурівка, за часів німецької окупації – Мауерверк, у 1944-1946-х – знову Мазурівка. До початку 1970-х вулиця закінчувалася, не доходячи з гори до “Цвинтаря Орлят”. Після того, як 1971 року зруйнували польський меморіал, через територію цвинтаря проклали дорогу до Погулянки. Забудов вулиця практично не має.

Від вул.Черемшини на схід відгалужується невелика тупикова вулиця Кобзарська, яка одержала цю назву 1950 року. За польських часів вона називалася Цетнерівською бічною та Цетнерівською. Забудова здебільшого особнякова.

Від вул.Черемшини на захід відходить вулиця Кутова, названа так 1950 року. З 1930-го називалася Піярів бічна, з 1934-го – Кадиєґо. Тепер вулиця має здебільшого нові забудови, багатоквартирний житловий будинок № 8 споруджений у 1988-1989 роках.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 27 квітня 2007 року, № 73 (143)