Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2010 р. Бруківку кін. XVII – поч. XVIII ст. знайшли на вул. Федорова у Львові

Дата: 19.08.2010

Археологи розкопали на вул. Федорова, 23-25 бруківку кін. XVII – поч. XVIII. Про це 18 серпня під час брифінгу повідомив керівник дослідження, науковий співробітник Інституту українознавства НАН України, дослідник археології архітектури Юрій Лукомський. За його словами, з інвестором, який будуватиме на цьому місці готель, погодили компромісний варіант дослідження ділянки: 140 м кв мають дослідити фундаментальними дослідженнями, а решту ділянки дослідити в процесі археологічного нагляду за земляними роботами.

«На цих 140 м кв ми майже завершуємо роботи, нам залишилося ще 2-3 тижні для проходження до материка. Поки що домінантною знахідкою є бруківка кінця XVII – поч. XVIII ст., яка покривала свого часу всю цю ділянку. Вона заставляє задумуватися, що могло бути на цьому місці, адже це велика площа, в кінці якої ритуальна міква. Ця ділянка могла мати сакральне навантаження, тут міг бути великий замощений двір, на якому відбувалися якісь спілкування громади», – розмірковує Юрій Лукомський.

Під бруківкою археологи практично не знайшли цікавих об’єктів. «А вже на центральних ділянках нашого розкопу починають виявлятися цікаві речі, є сліди від пожежі, дерев’яні конструкції якоїсь забудови. Зараз ми виходимо тільки на об’єкти XIV – XV ст., що є під бруківкою. Дуже цікава ця міква, там є криниця, глибиною понад 10 м, там напевно є джерело, бо тут високий рівень води», – розповідає археолог.

Знайшли також керамічний матеріал з другої половини XIV до XX ст., що свідчить, що тут було заселення. «Це підтверджують перші згадки про вулицю Жидівську ще в 1380-х рр», – пояснив Лукомський.

Водночас проект, який зроблений під цей готель, за його словами, вже демонструє, що інсоляційні норми тут не забезпечуються. «Навпроти вікон сусіднього будинку архітектори залишили відстань лише 4 м. Якщо з’явиться 5-поверхова забудова, чи попадатиме світло в ці вікна на 1 поверсі, що вимагається будівельними та архітектурними нормами? До мікви підходять на півметра і ставлять свою глуху стіну, пам’ятка архітектури «Золота Роза» теж підбудовується. Тому не дивно, що архітектурний проект ще не затверджений. І ці підготовчі роботи, які тут ведуться, теж напівлегальні», – каже Лукомський.

До археологів, він зазначає, відношення тут також досить примітивне. «Ці ділянки тут дуже цінні і ми маємо суспільству та всій Європі показати бережне ставлення до культурної та історичної спадщини. Поки що інвестори і будівельники не проявляють такого бережного і акуратного ставлення», – пояснив він.

Довідка ЗІКу

Пам’яткоохоронна система на прикладі будівництва в зоні ЮНЕСКО у Львові продемонструвала повний колапс та свою неспроможність. Про це під час брифінгу 18 серпня журналістам повідомив керівник НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.

За його словами, будівництво на вул. Федорова та Сербській, де має з’явитися готель, прекрасно проілюструвало стан пам’яткоохоронної сфери в Україні загалом і у Львові зокрема. Керівнику «Рятівної археологічної служби» прикро, що у Львові таке ставлення до археологічних досліджень. Бо археологічні дослідження проводяться постфактум, та й те під тиском громадськості та ЗМІ.

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»