Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Вітраж у вікні кімнати

Вітраж у вікні кімнати

Вул. І.Франка, 66, кв. 3

1907 р., архіт. Й.Горнунг

Класичний вітраж, репрезентативний

Свинцеве обрамлення, моліроване скло. 95: 140 см

Вітражне полотно розділене віконними рамами на чотири прямокутних видовжених по вертикалі сегменти, рисунок кожного з яких є складовою частиною загальної композиційної схеми всього полотна. Композиція вирізняється геометричністю і складається з двох частин. Вітраж верхніх сегментів вікна і третини нижніх нагадує блідо-смарагдову штору, підчеплену з обох боків до віконної рами. Візерунок штори утворюють лінії обрамлень, які оконтурюють трикутні, ромбовидні, круглі, овальні, прямокутні площини блідо-фіолетового, блідо-смарагдового, жовтого скла. По краях штора оторочена жовтою смугою. З-під штори видніє край мережаної фіолетової фіранки. Нижню третину вікна немов затягнено тканиною, візерунок якої становлять видовжені, горизонтально і вертикально розташовані чотирикутники. Кольорова гама витримана в блідих, холодних барвах.

Примітка. Ідентичні вітражі оздоблюють два поверхи сходової клітки кам’яниці № 6 на вул. Акад. М.Кравчука.

Література. Державний архів Львівської області, ф. 2, оп. 3, спр. 918, арк. 12, 13.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 193.

Один із них – вітраж у помешканні на вул. I.Франка, 66 (1907-1908 pp.; арх. Юзеф Горнунг) [Державний архів Львівської області, ф.2, оп.3, спр. 918, арк.12, 13], який ідентичний з кольоровим заскленням вікна сходової клітки будинку № 6 на вул. Акад. М.Кравчука (1905-1906, арх. Август Богохвальський) [Державний архів Львівської області, ф.2, оп. 3, спр. 593, арк. 3, 5, 8]. Обидва вітражі є характерними для стилі-зовано-декоративного напрямку зрілого модерну, рівно ж як і барвисті вікна будинків 9 та 11 на вул. Д.Донцова (1909-1911, буд. № 9 – арх. Казимир Теодорович; буд. № 11 – арх. Йосип Романовський) [Державний архів Львівської області, ф.2, оп.1, спр. 5553, арк. 1, 47, 76; ф.2, оп.1, спр. 5551, арк. 3, 18]. У вирішенні композиційних схем перелічених вітражів виразно проявляється тенденція до використання геометризованих елементів. Якщо, однак, у вітражних вікнах будинків на вул. Д.Донцова плавні, півкруглі лінії та декоративні пальмети чергуються з ритмом чотирикутних і трикутних модулів, гострих зламів контурів спайки, то вітражі на вул. І.Франка та Акад. М.Кравчука вражають сухістю і графічністю геометричної композиції, утвореної ромбами, колами, трикутниками, пучками паралельних ліній, овалами. Зібрані за певною схемою, вони творять своєрідну композицію, котра імітує задрапіроване вікно і складається з двох частин. Вітраж верхніх сегментів вікна і третини нижніх нагадує штору, підчеплену з обох боків до віконної рами. З-під штори видніє край мережаної фіранки. Нижню третину вікна теж немов затягнено тканиною, візерунок якої становлять видовжені горизонтально та вертикально розташовані чотирикутники. Кольорова гама вітражного полотна витримана в блідих, спокійних, холодних барвах (фіолетовий, смарагдовий, зелений), збагачених вкрапленнями жовто-охристих шматків полірованого скла.

Декоративна композиція, що імітує віконні драперії, є мистецькою особливістю згаданого вітража, яка вирізняє його серед масиву вітражних засклень у будівлях міста, оскільки не має собі аналогій. Поряд з тим інша особливість – використання геометризованих елементів – є загальностильовою характеристикою конкретної стадії еволюції модерну і проявляється не лише у вітражництві, а й у скульптурній оздобі будівель, у металевих решітках, майоліці та інших формах декору кінця 1900 – початку 1910-х років.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 123.