Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Круп’ярська вул.

Паралельно до вул.Рєпіна від вул.Личаківської догори прямує вулиця Круп’ярська, яка називається так із середини ХІХ століття на честь того, що її мешканці, купуючи в селян зерно, переробляли його на крупу та продавали. Раніше мала назву Личаківська Бічна. За часів німецької окупації вулицю назвали Данилоґассе на честь Данила Галицького.

Забудова доволі еклектична: поряд із будівлями тридцятих років під № 9 2005 року спорудили сучасний багатоквартирний будинок.

№ 12 – типова дев’ятиповерхівка 1970-х, № 16 – не менш типова “хрущовка” кінця 1950-х.

Під № 27 – адміністративна будівля 1960-х, тут міститься міська санепідемстанція та бактеріологічна лабораторія.

На місці будинку № 12 до Другої світової війни була початкова українська школа мережі “Рідна Школа” імені князя Лева.

Будинок (вул.Круп’ярська, № 15) пам’ятний тим, що тут містилась українська школа ім.князя Лева.

Круп’ярську з Рєпіна з’єднує вулиця Сагайдачного, названа так 1933 року на честь видатного українського гетьмана XVII століть Петра Конашевича-Сагайдачного, який був родом із Галичини. Частину вулиці з 1909 року називали Генінґа.

Вулиця має здебільшого двоповерхову житлову забудову 1930-х років у стилі конструктивізму.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 6 квітня 2007 року, № 61 (1112)