Кубійовича вул.

Перехрестя вулиць Людкевича та Снопківської з вул. Кубанською з’єднує вулиця Кубійовича, названа так 1992 року на честь видатного українського географа і демографа, громадського діяча Володимира Кубійовича (1900-1985). З 1869-го вона мала назву Дороги до єзуїтської цегельні, з 1912-го – Снопківська бічна, з 1916-го – Жижинська, під час німецької окупації – Людвіг Янгассе, від 1945-го – Гончарова на честь російського письменника ХІХ століття.

В будинку № 2 у 1950-х була швейна майстерня індпошиву, в 1970-1980-х – каси Аерофлоту, нині в цьому будинку кафе-бар “Крона”.

Чотириповерхові житлові будинки № 21 та № 23 споруджено у 1950-х.

У будинку № 29 за радянських часів був магазин “Продторг”, тепер тут крамниця “Лаки-фарби”.

Під № 31 за радянських часів була їдальня “Домова кухня”, зараз – аптека “Доктор”.

У будинку № 35, зведеному 1973-го для Інституту прикладного і декоративного мистецтва, тепер міститься Академія мистецтв, розширена новими корпусами, збудованими на початку ХХІ століття.

У чотириповерховому будинку 1950-х років № 36-а міститься гуртожиток технікуму залізничного транспорту.

Під № 38 – корпус Академії мистецтв.

Забудова вулиці – в стилі польського конструктивізму 1930-х, радянського 1950-1960-х, є будівлі початку ХХІ століття.

Вул. Кубійовича зі Снопківською з’єднує невеличка вуличка Севери, названа так 1993 року на честь українського скульптора Івана Севери (1891-1971). Від 1917-го вона була частиною вулиці 22 Січня, від 1945-го – частиною вулиці Кримської.

Забудова – конструктивізм 1960-х років.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 31 серпня 2007 року, № 153 (223)