Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Житловий будинок (№ 4)

Житловий будинок (№ 4)

Розмір зображення: 600:800 піксел

Житловий будинок 16 – 18 ст. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 50].

Жилий будинок 16 – 18 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Житловий будинок 17 ст., 1773 р. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

ЖИЛОЙ ДОМ, XVII в. (ул. Русская, 4). Существенно перестроен в XIX в. Кирпичный, вытянутый в глубину участка, четырехэтажный, с характерным узким трехоконным фасадом. Сохранил первоначальную трехчастную структуру. На дворовом фасаде – оригинальный каменный маскарон XVII в. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, с. 40].

В 17 ст. тут мешкала вірменська родина Вартановичів. З того часу на подвір’ї лишились різьблені вірменьскі написи в обрамлення.

В 1999 р. тут діяла мистецька галерея “Герадн”, і в 2007 р. також.

Споруджений у XVI столітті будинок № 4 1610 року перейшов у власність вірменської родини Вартановичів. Із цим пов’язані написи грабаром (старовірменською мовою) над вікнами. Вартановичі тривалий час провадили у Львові торгівлю вином, про що у дворі кам’яниці над замурованою аркою свідчить кам’яна голова лева з гроном винограду в зубах. Наприкінці 1990-х тут влаштували мистецьку галерею “Ґердан”, а на подвір’ї будинку – оригінальну кнайпу в староавстрійському дусі “Синя пляшка”. За польських часів тут був ресторан Бляуштайна.

Ілько Лемко

Джерело: “Львівська газета”, 15 грудня 2006 року, № 60 (60)