Будинок управителя цукрозаводу
Віктор Вечерський
Будинок управителя цукрозаводу, 19 ст. (архіт.). Прямокутний у плані дерев’яно-цегляний будинок складної структури з численними ризалітами міститься на околиці села на схилі над заплавної тераси р. Вистороп серед високих лип. Завдяки розташуванню на схилі будинок має різну поверховість і в його загальну композицію органічно включені тераси.
Збудовано наприкінці 19 ст. для управителя місцевого цукрового заводу, що належав Товариству Харківсько-Романовських буряко-цукрових заводів. Виробничі корпуси цього заводу не збереглися.
Перший поверх будинку цегляний, зі склепінчастими перекриттями, другий – дерев’яний, обкладений цеглою, з плоскими перекриттями по дерев’яних балках. Над західною половиною будинку влаштовано третій дерев’яний поверх, увінчаний високими дахами. З західного боку будинку є вхід до підвалу, влаштований у вигляді невисокої цегляної тераси з прямокутним ризалітом, у якому влаштовано арковий отвір, облямований широким архівольтом. Цей ризаліт вінчає дерев’яна чотиригранна (зі зрізаними кутами) декоративна альтанка у мавританському стилі, завершена металевим куполом.
У цілому будівля має камерний масштаб. Її пластика дуже різноманітна, побудована на контрастному співставленні елементів, різних за величиною, об’ємно-просторовим устроєм, матеріалами, кольором, фактурою. Найбільш пишно оформлено чоловий північний фасад. Він асиметричний, ускладнений двома ризалітами, має неурівноважену за масами композицію. Західний ризаліт прямокутний у плані, півтора поверховий, завершений пологим щипцем із пінаклями. Центральний гранчастий ризаліт двоповерховий; над ним – дерев’яна восьмигранна вежа, увінчана гранчастим шатром з глухим ліхтариком та люкарнами. До цієї вежі з західного боку прилягає кубічна дерев’яна надбудова з високим мансардовим дахом, люкарнами та дерев’яним балконом. Завдяки надбудовам, щипцям і фронтонам, різноманітним формам дахів будинок має активний та мальовничий силует.
Архітектурні форми відзначаються значною стилістичною різноманітністю, проте характерні для так званого цегляного стилю доби пізнього історизму з властивим йому вільним використанням та поєднанням форм і деталей різних історичних стилів. Віконні перемички першого та другого поверхів – лучкові та стрілчасті, з різноманітними наличниками. Лопатки першого поверху рустовані, частково рустовані й фасадні площини другого поверху. В оформленні фасадів застосовано зубчасті карнизи, аркатуру, поребрик.
Дерев’яний третій поверх має стрілчасті вікна з різьбленими наличниками. Стіни ошальовані дошками горизонтально, з накладними декоративними пілястрами. Карнизи пишно прикрашені наскрізним різьбленням. Усе це створює ефектну світлотінь на чоловому та західному фасадах. Фасади мають виразне кольорове вирішення: тло первісно нетинькованих стін – світло-жовте, деталі білі, дерев’яні надбудови коричневі, залізні дахи – зелені.
Розпланування багатокамерне, близьке до анфіладного. В інтер’єрі частково зберігся первісний декор: дерев’яні сходи, дерев’яна арка в кімнаті з еркером. Збереглися також первісні печі, обличковані білими кахлями, а також віконні рами з арматурою. Стіни в інтер’єрі потиньковані й побілені.
У будинку міститься музей бойової слави Третьої гвардійської танкової армії, якою під час другої світової війни командував двічі Герой Радянського Союзу, маршал бронетанкових військ Павло Семенович Рибалко, уродженець с. Малий Вистороп.
Будинок управителя цукрозаводу є одним з найвиразніших мистецьких витворів цивільної архітектури «цегляного стилю» доби пізнього історизму на Слобожанщині. Виявлено й обстежено В.Вечерським у 1985, поставлено на державний облік як пам’ятку архітектури й містобудування місцевого значення з охоронним № 72-См.
[Державний архів Сумської обл., ф. 251, оп. 1, спр. 161, арк. 8.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 721 – 722.