Церква св. Михаїла

Віктор Вечерський

Михайлівська церква, 1913 (архіт.). Мурована одноверха церква з дзвіницею стоїть на невисокому пагорбі в центрі села. Домінує в довколишньому рівнинному ландшафті, відзначаючи як об’ємний орієнтир локалізацію села. Шатрові завершення бані та дзвіниці є активними композиційними акцентами в забудові.

Збудована в 1906 – 13 на місці дерев’яної Михайлівської церкви, відомої з 1773. Автором проекту був харківський єпархіальний архітектор В.Нємкін. Протягом 2-ої пол. 20 ст. був утрачений ганок головного входу на західному фасаді, частково зруйновані дахи та шатрові вінчання бані й дзвіниці.

Церква хрещата, п’ятидільна, з прямокутними раменами, з яких західне – видовжене, а решта – укорочені. Обабіч вівтаря – дві прямокутні в плані ризниці. До західного рамена прилягає тридільний притвор, увінчаний дзвіницею типу «восьмерик на четверику». Рамена перекриті напівлотковими склепіннями, середня частина притвору – хрестовим.

Масивні пілони середохрестя переходять у півциркульні профільовані підпружні арки. За допомогою сферичних трикутних пандативів на них спирається циліндричний світловий підбанник (зовні він дванадцятигранний), увінчаний куполом.

Будівля вирішена в традиційних формах «руського стилю» в його офіційній різновидності, що домінував наприкінці 19 – на поч. 20 ст., особливо в єпархіальній архітектурі провінції і був характерним для творчості архітектора В.Нємкіна. Форми дещо еклектичні, оскільки орієнтація на прийоми та стилістику московської архітектури 16 – 17 ст. поєднується з елементами неовізантійської та романо-готичної стилістики. Застосовано рустовані наріжні лопатки, наріжні півколонки з кубічними романськими капітелями й базами, аркатуру, різноманітні форми кокошників, ширинки й зубчасті карнизи.

Церква зведена з жовтої та червоної цегли. Фасади нетиньковані. Всі архітектурні форми й декоративні елементи набрано з лекальної та фасонної цегли. Всередині стіни та склепіння потиньковані, мальовань немає, іконостас не зберігся.

Загалом Михайлівська церква у с. Малий Вистороп є характерним зразком церковної будівлі етапу пізнього історизму з дуже виразним пластичним вирішенням фасадів.

Будівлю поставлено на державний облік як пам’ятку архітектури й містобудування місцевого значення з охоронним №134-См.

[Державний архів Сумської обл., ф. 803, оп. 1, спр. 16; Бондаренко І. Характерні риси творчості харківського єпархіального архітектора Володимира Нємкіна / І. Бондаренко // Архітектурна спадщина України. – К., 2002. – Вип. 5. – С. 359-363; Вечерський В. В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація / В. В. Вечерський. – К., 2005. – С. 407-408; Филарет (Гумилевский Д. Г.) Историко-статистическое описание Харьковской епархии. – Отд. III. – М., 1857. – С. 469; Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII – початку ХХ століть: біографічний довідник / В. І. Тимофієнко. – К., 1999. – С. 277.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 723.