Церква Різдва богородиці (стара)
Розмір зображення: 591:800 піксел
Мукачево-Росвиґово. Церква Різдва пр. богородиці, 1864 р. Світлина 1997 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 173.
Мукачево-Росвиґово Мукачівський район
Церква Різдва пр. богородиці. 1864. (УГКЦ)
Першу згадку про церкву датують 1692 р. У 1703 р. війська генерала Монтекуколі, переслідуючи Ференца Ракоці, підпалили Мукачево і розбили росвигівську церкву.
У 1730 р. згадують дерев’яну церкву св. Михайла. Пізніші згадки про крихітну дерев’яну церкву та цвинтар навколо неї походять з 1778 і 1796 років. Ще за священика Івана Кулимана (кінець 1830-х – початок 1840-х років) розпочато збір грошей для спорудження кам’яної церкви на місці дерев’яної, на що король Австрії Фердинанд V дав 400 форинтів.
У 1842 р. заклали камінь, а в 1864 р., за о. Михайла Бокшая будівництво храму закінчили. Тоді ж збудували і фару. На східному фасаді є дві дати – 1851 та 1975. Перша сповіщає про один з етапів спорудження храму, друга – про ремонт. Усередині милує око гарний іконостас, завершений трикутним фронтоном, з іконами доброго письма кінця XIX ст. Добрим є і малювання плафона, композиції на стінах нові. У вівтарній частині зберігають два образи, які давніше прикрашали наву. “Св. арх. Михайла” замовив попечитель росвиґівської школи Михайло Лукач у 1877 p., а “Хрещення Ісуса Христа” – півцевчитель Іван Попович у 1875 р.
Біля церкви збережено стару фару, будинок дяка та споруджено невеликий будиночок для ритуального реманенту. Цікавий мурований хрест зроблений коштом Георгія Хоми та його дружини Марії Лінтур у 1903 р. Біля вівтарної частини могилу священика Михайла Бокшая та його дружини Юлії Дешко увінчує металевий хрест, а місце поховання Андрія Греговчака з дружиною Юлією Матяцко позначає мармуровий хрест. Від дороги церковну ділянку відгороджує кам’яний мур з двома металевими воротами.
У Росвиґові народився відомий письменник-полеміст XVII ст. о. Михайло Андрелла-Росвиґівський.
Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 173.