Церква Вознесіння

Люблінський воєвода рекомендував православну церкву в селі зруйнувати (лист до Міністерства віросповідань і публічної освіти від 4 грудня 1937 р.).

В 1937 р. село належало до Томашівського повіту [Купріянович Г., Рошенко М. Холмщина – минувшина і теперішність. – Пам’ятки України, 1995 р., № 3].

Найдавніші згадки походять з люстрації Тишовецького староства 1540 р. 1 У акті візитації 1731 р. описана як “дерев’яна, на ній баня з хрестом залізним. Залізний хрест на великому вівтарі малий. Третій – на дзвіниці на бабинці. Дуже понищена, вимагає репарації”. 2 У акті візитації 1775 р. зазначено, що “стара церква – руїна, а нова ще не викінчена”. 3 Ймовірно, що завершена у кінці 1775 чи на початку 1776 р. Це була тридільна трибанна церква з стінописом всередині. Під час регуляції парафій австрійською владою в кінці XVIII ст. окрема парафія ліквідована, а церкву приєднано як дочірну до парафії Клятви. З 1875 р. – православна. Неодноразово ремонтована в кінці XIX ст. і у 1901 р. 4 Як зазначив дослідник К. Рускі, внаслідок численних перебудов церква, за формою, була перехідною від трибанної, оточеної піддашшям церкви в Зубовичах до одноверхої без піддашшя церкви в Верещиці. 5 Стіни її були шальовані вертикально дошками, а піддашшя, що оперізувало церкву, опиралося на випусти вінців зрубів. Зачинена після першої світової війни і зруйнована 23 червня 1938 р. 6

1. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 183.

2. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 779, a. 56.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 774.

4. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 444, аркуш 37.

5. Ruski K. Budownictwo ludowe w okolicy Zamościa. // Ziemia. – Warszawa, 1912. – S. 317.

6. З життя Холмщини. // Діло. – Львів, 1938. 4. 152. – С. 2-3.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 289 – 290.