Костел св. Емерама
Кафедральний собор — базиліка св. Емерама (Katedrála sv. Emeráma) — головний храм Нітри та одна з найцінніших середньовічних пам’яток Словаччини. Він розташований на Нітранському граді й має виняткову особливість: сучасний собор фактично складається з трьох храмів, споруджених у різні епохи — романського, готичного та ранньобарокового.
Історія храму на цьому місці сягає дуже раннього середньовіччя. Старіша традиція пов’язувала його з першою церквою князя Прібіни, освяченою близько 830 року зальцбурзьким архієпископом Адальрамом. Однак сучасні археологічні дослідження не підтверджують, що нинішня романська церква є тією самою спорудою. Найдавніша збережена частина сучасного комплексу датується переважно кінцем XI — початком XII століття, хоча археологічні дослідження виявили під нею залишки ще давнішої будівлі.
Первісна церква мала прямокутну наву та східне завершення. На межі XII–XIII століть її суттєво перебудували: стару апсиду замінили підковоподібною пізньороманською апсидою, укріпленою контрфорсами.
Що можна побачити зараз: найдавніша частина храму збереглася як Романська каплиця св. Емерама. Особливо цінна її підковоподібна апсида та частини романських мурів. Саме ця частина є найдавнішим збереженим храмовим приміщенням собору.
Важливо, що первісна пізньороманська крипта не збереглася: під час наступної готичної перебудови її засипали, а рівень підлоги підняли.
Руйнування XIII століття та перебудова
Романська церква постраждала під час воєн за Нітранський град у 1271–1273 роках. Після пожеж її відновили, але остаточний перелом у розвитку комплексу настав у 1317 році, коли військо Матуша Чака Тренчинського зруйнувало храм.
Після цього було вирішено не просто відновити стару церкву, а створити новий великий готичний храм, прибудований до романської частини.
Готичний Верхній костел — 1333–1355 роки
Будівництво нового храму розпочав єпископ Мешко (Meško) у 1333 році. Роботи завершили приблизно 1355 року. Так виник так званий Верхній костел (Horný kostol) — одноповерховий готичний храм, споруджений на північ від старої романської церкви.
Його архітектура добре відповідає готичній фортифікаційній атмосфері Нітранського граду: храм має одну наву, полігональне східне завершення та потужні зовнішні контрфорси. Обмежений простір на вершині скелі значною мірою визначив його незвичайні пропорції.
Спочатку готична церква та романська частина фактично утворювали один літургійний простір. У XVI столітті їх розділили.
Що можна побачити зараз: саме Верхній костел є найважливішою готичною частиною сучасної базиліки. Ззовні добре читаються його контрфорси, полігональна апсида та готичні пропорції.
Це та частина собору, на яку варто звертати увагу, якщо хочете побачити реальну архітектуру XIV століття, а не пізнішу барокову оболонку.
Ранньобароковий Нижній костел — 1621–1642 роки
Наступний великий етап пов’язаний із XVII століттям. У 1621–1642 роках до готичного Верхнього костелу прибудували Нижній костел (Dolný kostol).
Саме ця прибудова надала комплексу його сучасну незвичайну композицію: три храми різного часу були об’єднані в один кафедральний комплекс.
До південної стіни храму в 1642 році також прибудували вежу. Її спорудження пов’язують із єпископом Яном Телегді.
Що можна побачити зараз: Нижній костел фактично є основним входом до сучасного кафедрального комплексу. Тут розташований багатий бароковий інтер’єр, а над храмом добре помітна вежа XVII століття.
Барокова перебудова — 1710–1736 роки
Сучасний вигляд собору значною мірою сформувався після тяжких руйнувань початку XVIII століття. Нітранський град постраждав під час повстання Ференца II Ракоці, зокрема від артилерійського обстрілу 1704 року.
Єпископ Ладислав Адам Ердьоді (Ladislav Adam Erdődy) здійснив масштабну реконструкцію комплексу в 1710–1736 роках. Саме тоді собор отримав значну частину свого нинішнього барокового внутрішнього оздоблення.
Це принципово важливо для огляду: зовні в соборі дуже добре читаються середньовічні етапи, тоді як інтер’єр значною мірою є результатом барокової перебудови XVIII століття.
У Нижньому костелі знаходиться один із головних художніх скарбів комплексу — головний вівтар роботи австрійського скульптора Йоганна Пернеггера (J. Pernegger).
Подальші зміни
Барокова реконструкція не була останньою. У 1750 році довелося замінити склепіння нави, а в наступні століття храм неодноразово ремонтували. Велика реставрація відбулася у 2007–2013 роках.
Окрему увагу варто звернути на романську каплицю, інтер’єр якої значною мірою був переоформлений у 1930–1931 роках напередодні святкувань, присвячених Прібіні. Тому не все, що сьогодні виглядає «давнім» усередині романської частини, є середньовічним.
Що саме оглядати:
Якщо оглядати собор послідовно, варто звернути увагу на такі елементи:
1. Романська каплиця св. Емерама — XI–XII ст.
Найдавніша збережена частина. Дивіться насамперед на романську апсиду та стару кладку. Тут найкраще відчувається ранньосередньовічний етап комплексу.
2. Готичний Верхній костел — 1333–1355 рр.
Зверніть увагу на одну наву, полігональне східне завершення, контрфорси та готичну конструкцію. Це найбільш виразна частина XIV століття.
3. Нижній костел — 1621–1642 рр.
Це ранньобарокова частина комплексу. Тут варто дивитися на просторове з’єднання з Верхнім костелом і барокове оздоблення.
4. Вежа — 1642 р.
Її споруджено за єпископа Яна Телегді. На південній стіні храму можна побачити меморіальну таблицю, яка повідомляє про її будівництво.
5. Бароковий інтер’єр — 1710–1736 рр.
Це переважно результат перебудови після руйнувань початку XVIII століття. Особливо вартий уваги головний вівтар Нижнього костелу.
6. Крипта XVIII століття.
Під святилищем розташована крипта, яку створив єпископ Ладислав Адам Ердьоді для поховання єпископів і каноніків. У ній поховано низку нітранських єпископів, а в нижній наві собору — кардинала Яна Хризостома Корца.
Найцікавіша особливість собору
Кафедральний храм св. Емерама особливо цінний тим, що його історію можна буквально «прочитати» в архітектурі:
XI–XII ст. → романська церква
↓
XIII ст. → перебудова після пожеж
↓
1333–1355 → готичний Верхній костел
↓
1621–1642 → Нижній костел і вежа
↓
1710–1736 → велика барокова перебудова
↓
1930–1931 → переоформлення романської каплиці
↓
2007–2013 → комплексна реставрація
Таким чином, Нітранський собор — не просто середньовічний храм, а своєрідний «архітектурний зріз» історії Нітри від романської доби до XVIII століття. Особливо цінним є те, що найдавніша романська частина, готичний храм XIV століття та ранньобароковий Нижній костел фізично з’єднані в одному комплексі й доступні для огляду.
Джерела:
Biskupstvo Nitra — Katedrála sv. Emeráma . Дата перегляду: 14.08.2026.
Biskupstvo Nitra — výročí posviacky Katedrály sv. Emeráma Дата перегляду: 14.08.2026.
Turistické informačné centrum Nitra — Hradný areál. Дата перегляду: 14.08.2026.
Slovakia.travel — Cathedral of St Emeram, Nitra. Дата перегляду: 14.08.2026.
Medieval Heritage — Nitra, St Emmeram’s Church: Ancient and Medieval Architecture. Дата перегляду: 14.08.2026.
Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».