Найдавніші та середньовічні пам’ятки Нітри
Нітра належить до найдавніших міських осередків Словаччини та має виняткове значення для реконструкції ранньосередньовічної історії Центральної Європи. Її значення визначається насамперед тим, що в VIII–IX ст. тут сформувалася велика слов’янська агломерація, яка стала політичним центром Нітранського князівства, а в IX ст. — одним із головних центрів Великої Моравії. У сучасному міському ландшафті ця історія представлена нерівномірно: від окремих добре збережених романських споруд XI–XII ст. до археологічних об’єктів VIII–X ст., які сьогодні читаються переважно у рельєфі або залишаються прихованими під сучасною забудовою. Археологічні дослідження засвідчили, що Нітра в ранньому середньовіччі складалася не з одного укріпленого пункту, а з розгалуженої системи городищ, передмість, ремісничих зон, сакральних об’єктів і кладовищ, розташованих на кількох пагорбах та терасах долини річки Нітри [1; 2].
Центральним пунктом цієї системи був замковий пагорб — територія сучасного Нітранського замку (Nitriansky hrad, Námestie Jána Pavla II. 7, Nitra). Саме тут знаходилося головне укріплене городище ранньосередньовічної Нітри, яке в IX ст. було одним із найважливіших осередків політичної влади Нітранського князівства та Великої Моравії. Археологічні дослідження засвідчили існування на пагорбі укріплень уже в IX ст.; на його західному схилі відкрито частину великоморавського валу, під яким виявлено ще давнішу лінію дерев’яної палісади. Вал споруджувався насухо, з каменю, причому в його конструкції були повторно використані фрагменти давнішої мурованої споруди. Виявлені також залишки ремісничої діяльності, зокрема ювелірної майстерні IX — початку X ст. [1]. Таким чином, сучасний замковий пагорб зберігає не лише середньовічну фортифікаційну систему, яку бачить відвідувач, а й багатометрову послідовність археологічних горизонтів, що сягають раннього середньовіччя.
Водночас важливо наголосити, що великоморавські укріплення на замковому пагорбі сьогодні майже не читаються безпосередньо в міському просторі. Археологічні розкопки були завершені 1996 р., після чого досліджені ділянки знову засипано; тому сучасний відвідувач бачить переважно рельєф пагорба і пізніші замкові споруди, а не автентичний вал IX ст. [1]. Це принципово важливо для характеристики Нітри: головний матеріальний залишок Нітранського князівства існує тут значною мірою як археологічний культурний шар, а не як відкрита руїна.
На замковому пагорбі, однак, збереглася низка надзвичайно цінних середньовічних споруд, які вже безпосередньо формують сучасний силует Нітри. Найдавнішою збереженою частиною комплексу є романська церква св. Емерама, датована XI–XII ст. Вона була перебудована після пожежі в другій половині XIII ст., а після руйнувань початку XIV ст. до неї було приєднано новий готичний храм. Сьогодні давня романська частина разом із Верхньою та Нижньою церквами входить до складу кафедрального комплексу [3]. Сам замок є домінантою Нітри: його укріплення, башти, брама, кафедральний собор і єпископський палац формують характерний силует Старого міста. Сучасна адреса комплексу — Námestie Jána Pavla II. 7 [4].
Історичне значення замкового пагорба виходить за межі власне архітектури. Саме тут локалізується головний центр ранньосередньовічної Нітри, однак твердження про те, що нинішня церква св. Емерама є храмом, спорудженим князем Прібіною, не відповідає сучасним результатам археологічних досліджень. Дослідження виявили давніше поховальне поле під середньовічним кладовищем, а також інші сліди ранньохристиянських споруд, однак сучасний храм не можна ототожнювати з так званою Прібіновою церквою [1; 2]. Отже, коректніше говорити про замковий пагорб як місце ранньосередньовічного політичного та церковного центру.
Другим надзвичайно важливим осередком є Мартинський верх (Martinský vrch), розташований на південно-східному підніжжі Зобора, в районі сучасної Dobšinského ulica. Тут збереглися найбільш виразні археологічні сліди великоморавської Нітри. Давнє слов’янське городище займало близько 20 га і було укріплене кам’яним валом, ровом та подвійною системою потужних дерев’яних палісадів. У межах городища археологи виявили залишки житлових і господарських споруд, ремісничих майстерень, зернових ям, а також широку кам’яну дорогу IX ст. завдовжки близько 800 м і завширшки 10–12 м [1].
Особливого значення Мартинському верху надає сакральний комплекс. Тут археологічно зафіксовано фундаменти найдавнішої церкви, спорудженої ще в IX ст. Над її залишками в XI–XII ст. було споруджено романський костел св. Мартина. Первісна церква мала понад 20 м довжини та близько 7 м ширини, товсті — понад 1,5 м — стіни, квадратну апсиду і, ймовірно, вежу; археологічні матеріали свідчать також про її фресковий розпис [1]. Незважаючи на масштаб і давність споруди, археологічних доказів для її ототожнення з конкретним храмом князя Прібіни немає. Тому її доцільно називати дороманською або ранньохристиянською церквою IX ст.
Сьогодні Мартинський верх має особливе значення для сприйняття археологічного ландшафту Нітри. Частина фундаментів законсервована і позначена на поверхні, а на території створено Archeopark Martinský vrch — комплекс наукових реконструкцій, який демонструє вигляд великоморавського поселення та його житлових і господарських споруд. Реконструйовані будівлі археопарку є сучасною інтерпретацією археологічних даних, а не автентичними спорудами IX ст. [5].
Важливим елементом ранньосередньовічного ландшафту була також Лупка (Lupka) — укріплене слов’янське городище VIII–IX ст., розташоване в північній частині сучасної Нітри. Його функція полягала, зокрема, в контролі північного підходу до головного князівського центру. Городище було захищене потужним кам’яним валом, який досягав приблизно 7,5 м висоти і 3,5 м ширини, а також ровом. Під укріпленнями існувало підгороддя, де археологи виявили ремісничі об’єкти, зокрема комплекс із тринадцяти гончарних печей IX ст. Тут же досліджено поховання ремісників і виявлено складні прикраси із золота, срібла та бронзи [1]. У сучасному ландшафті Лупка значно менш виразна, ніж замок або Мартинський верх: від городища залишилися переважно слабко помітні сліди земляних укріплень і рельєфу.
Важливим компонентом ранньосередньовічного ландшафту був район сучасного Старого міста та Нижнього міста (Dolné mesto). За даними археологічних досліджень, центральна частина Нітри сформувалася на території великого великоморавського поселення, яке продовжувало функціонувати після занепаду Великої Моравії. Ранньосередньовічні поховання виявлялися на територіях сучасних Kupecká, Školská, Párovská та Piaristická вулиць, а також біля замкового пагорба [6]. Значна частина історичного центру лежить безпосередньо над археологічним середовищем раннього та високого середньовіччя.
Особливо важливим є археологічний комплекс на Školská ulica. Тут досліджено кладовище, що виникло на рубежі X–XI ст. і використовувалося, ймовірно, до XII ст. Виявлено близько п’ятдесяти поховань із прикрасами — S-подібними сережками, браслетами, перснями та намистом. Археологічний матеріал дозволив простежити трансформацію великоморавського поселення на рубежі X–XI ст. у поховальний простір [7]. Для сучасного міського пейзажу це означає, що на поверхні тут практично нічого не нагадує про ранньосередньовічне кладовище: його сліди зберігаються в археологічному шарі під сучасною забудовою.
Особливе місце серед видимих пам’яток займає романський костел св. Стефана в Пáровцях (Kostol sv. Štefana Kráľa, Párovská ulica). Пáровці були давнім поселенням, яке існувало поблизу центральної Нітри, а археологічні матеріали засвідчують тут слов’янське заселення ще з раннього середньовіччя. Сам храм має фундаменти X–XI ст. і є одним із найдавніших збережених сакральних об’єктів Нітри. Його романське ядро було пізніше барокізовано [8]. Старі Пáровці були значною мірою перебудовані у XX ст., тому нині костел стоїть серед сучасної забудови.
На західній периферії сучасної Нітри розташована інша визначна пам’ятка — романський костел св. Михаїла Архангела в Дражовцях (Dražovce). Дражовці були заселеним слов’янським осередком уже у великоморавський період; тут досліджено слов’янське поселення та кладовище IX–X ст. [9]. Нинішній костел св. Михаїла є пам’яткою романської доби, датованою переважно XI–XII ст., і стоїть на високому пагорбі над колишнім селом. Його розташування має особливе значення для сприйняття історичного ландшафту: невеликий кам’яний храм добре читається здалеку і є однією з найхарактерніших історичних домінант Нітри.
Ще одним важливим компонентом історичного ландшафту є Зобор (Zobor) — гірський масив на північ від історичного центру Нітри. На його схилах виник монастир св. Гіполита, традиційно датований IX ст. і вважається одним із найдавніших монастирських осередків на території сучасної Словаччини [10; 11]. З монастирем пов’язані Зоборські грамоти 1111 і 1113 рр., які належать до найдавніших збережених документів, пов’язаних із територією Словаччини [10].
Водночас від первісного бенедиктинського монастиря над землею збереглося дуже мало. На його місці наприкінці XVII ст. було споруджено камальдулський монастир св. Йосифа. Сучасний комплекс має переважно бароковий характер, але в його межах збереглися археологічні залишки давнішого монастиря [10]. Таким чином, Зоборський монастир є багатошаровою пам’яткою, де сучасний архітектурний образ належить переважно XVII–XVIII ст., але місце має сакральну історію, що сягає раннього середньовіччя.
До середньовічних археологічних об’єктів Нітри належить також Mačací hrádok / Mačací zámok. На цій височині виявлено сліди поселення IX–X ст., а в XII–XIII ст. тут існував невеликий укріплений феодальний пункт із ремісничою діяльністю [1; 12]. Однак історичний пагорб був знищений під час забудови житлового масиву Chrenová III, тому в сучасному міському ландшафті автентичної пам’ятки фактично не залишилося [12].
У цілому сучасний ландшафт Нітри можна трактувати як систему кількох взаємопов’язаних історичних ядер. Замковий пагорб був головним політичним і церковним центром; Мартинський верх — великим укріпленим поселенням із сакральною та ремісничою функціями; Лупка контролювала північний підхід до міста; Зобор був важливим осередком раннього християнства та монастирського життя; Пáровці та Дражовці формували ширшу агломерацію. Археологічні дослідження дозволяють говорити про Нітру IX ст. не як про ізольоване городище, а як про великий ранньоміський комплекс із кількома укріпленими центрами, передмістями, ремісничими зонами, дорогами, кладовищами та сакральними об’єктами [2; 5].
Отже, найдавніша історія Нітри не зводиться до одного замку. Її головною особливістю є збереження структури давнього культурного ландшафту, в якому пагорби, долина Нітри, старі комунікації, сакральні осередки та укріплені височини утворюють просторову систему, значною мірою успадковану сучасним містом. Найвиразніше ця система сприймається з височин замкового пагорба, Зобора та Дражовського пагорба. Водночас значна частина матеріальної спадщини IX–X ст. залишається археологічною, а не архітектурною, що потребує обережності у формулюваннях щодо «збережених» пам’яток Великої Моравії.
Джерела:
1. Turistické informačné centrum Nitra. Archeologické lokality. Nitra.eu.
2. Ruttkay, M.; Pieta, K.; Robak, Z. Reconstruction and Making Archaeological Sites Available to the Public – the Case of the Early Medieval Sites in Nitra and Bojná. Analecta Archaeologica Ressoviensia. 2018. Vol. 13. P. 171–185.
3. Slovakia.travel. The Castle of Nitra.
4. Turistické informačné centrum Nitra. Nitriansky hrad a hradný areál.
5. Ruttkay, M.; Pieta, K.; Robak, Z. Reconstruction and Making Archaeological Sites Available to the Public – the Case of the Early Medieval Sites in Nitra and Bojná.
6. Turistické informačné centrum Nitra. Archeologické pamiatky.
7. Nitra Museum / Institute of Archaeology SAS. Research of the Medieval Settlement and Cemetery at Školská Street in Nitra.
8. Turistické informačné centrum Nitra. Párovce.
9. Turistické informačné centrum Nitra. Dražovce.
10. Turistické informačné centrum Nitra. Zoborský kláštor.
11. Turistické informačné centrum Nitra. Zoborské vrchy – zdravotníctvo, kláštor.
12. Turistické informačné centrum Nitra. Mačací zámok.
Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».