Костел св. Михаїла Архангела в Дражовцях, Нітра

Костел св. Михаїла Архангела (Kostol sv. Michala Archanjela) у Дражовцях, нині частині Нітри, — одна з найцінніших ранньороманських пам’яток Словаччини. Він стоїть на вапняковій скелі над селом, на місці давнього укріпленого поселення. Саме поєднання романського храму, ранньосередньовічного городища та давнього кладовища робить його особливо цікавим для огляду.

Найдавніший етап — XI століття

Сучасний костел не є першою церквою на цьому місці. Археологічні та будівельно-історичні дослідження показали існування давнішої споруди, яку датують XI століттям. Вона мала невелику прямокутну наву та підковоподібну апсиду. Від неї збереглися лише фундаменти і один-два ряди кладки над фундаментом.

Важливе підтвердження ранньої дати дає кладовище навколо храму: в одному з поховань знайдено монету угорського короля Андрія I (1046–1061). Археологічні дані дозволяють припускати, що поховання тут здійснювали вже приблизно в середині XI століття, а культурний шар може бути ще давнішим.

Що можна побачити зараз: безпосередньо залишки цієї першої церкви приховані під сучасною спорудою, але її фундаменти були археологічно зафіксовані. Саме цей етап пояснює надзвичайно давнє походження сакрального місця.

Сучасний романський костел — початок XII століття

Після знищення першої споруди на її місці звели новий кам’яний костел — на початку XII століття. Саме ця будівля є основою храму, який ми бачимо сьогодні.

Це невеликий однобаневий романський храм із прямокутною навою та напівкруглою апсидою. Первісно він не мав сучасної вежі. Храм пов’язують із давнім укріпленим поселенням на пагорбі; його розташування дозволяло йому бути добре помітним здалеку та водночас панувати над навколишнім ландшафтом.

Що побачити: саме тут найкраще читається романський характер споруди — товсті кам’яні стіни, маленькі романські вікна, проста геометрія нави та напівкругла апсида.

Особливо цікаво оглянути храм з півдня та сходу: тут найкраще сприймається первісна компактна композиція романського храму.

Перебудови XII–XIII століть

Костел неодноразово перебудовували вже в середньовіччі. На межі XII–XIII століть до його південної стіни прибудували прямокутне приміщення приблизно такої самої довжини, як і основна нава. У XIII столітті до нього додали ще одну меншу прибудову.

Імовірно, ці приміщення використовувалися як ризниця, приміщення для священика або додатковий простір храму. Одна з них могла мати функцію своєрідної пустельницької келії, оскільки костел перебував у сфері Зоборського монастиря.

Прибудови змінили освітлення храму: частину первісних вікон було замуровано, а в південній стіні відкрито нові романські вікна. Одне з них збереглося.

Що побачити зараз: зверніть увагу на південну стіну — саме тут будівельна історія костелу читається найкраще. Різниця в товщині та характері кладки дозволяє простежити колишні прибудови; збереглося також одне з пізніших романських вікон.

XV століття — повернення до первісної композиції

Приблизно у XV столітті середньовічні прибудови з південного боку були знесені. Після цього знову відкрили первісні вікна XI–XII століть, і костел набув приблизно тієї компактної форми, яку ми сприймаємо сьогодні.

Тому сучасний вигляд храму — це не просто «добре збережений романський костел»: він є результатом кількох середньовічних перебудов, частину яких згодом було демонтовано.

Вежа

Цікавим елементом є мурована вежа із пірамідальним дахом. Сучасні описи костелу характеризують її як характерну частину композиції храму; однак її історію потрібно відрізняти від первісної романської споруди, яка, за археологічними даними, спочатку не мала вежі.

Вежа розташована над західною частиною храму і сьогодні є одним із найвиразніших елементів його силуету.

Костел і Зоборський монастир

Дражовці були пов’язані із Зоборським монастирем. Поселення згадується вже в Зоборській грамоті 1113 року як Drasei і належало монастирю. У XII–XIII століттях зв’язок костелу з монастирем, імовірно, позначився і на його архітектурних змінах.

Навіть у період існування камальдульського монастиря на Зоборі (1695–1782) богослужіння в Дражовському костелі здійснювали ченці.

Після будівництва в 1803 році нового парафіяльного костелу св. Франциска Ксаверія в Дражовцях значення старого храму зменшилося. У ньому залишилися лише періодичні богослужіння, передусім у день св. Михаїла.

Середньовічне кладовище

Окремо варто звернути увагу на територію навколо костелу. Археологічні дослідження 1947–1948 років, а пізніше масштабніші розкопки кінця 1980-х — 1990-х років виявили тут велике середньовічне кладовище.

Поховання здійснювалися приблизно від XI до XVII століття. Загалом було досліджено до 400 могил; у похованнях знаходили монети, прикраси та елементи одягу. Деякі могили були накриті кам’яними плитами або кам’яним покриттям.

Особливо цікаво, що серед знахідок є керамічне орнаментоване яйце — писанка, перша така знахідка, за даними міста Нітри, на території Словаччини. Вона разом з іншими предметами XI століття свідчить про контакти регіону з територіями на півночі та північному сході, зокрема з Польщею, Балтією та Київською Руссю.

Давнє городище

Ще важливіше, що костел стоїть на місці давнього городища. Частини його валів можна побачити на верхній частині пагорба. За археологічними даними, територія була укріплена ще в давніші часи, а в середньовіччі тут існувало укріплене поселення.

Тому під час огляду варто відійти від самого храму і пройтися по вершині пагорба. Тоді стає зрозуміло, чому невеликий костел поставили саме тут: він займає домінуюче положення над долиною і має чудовий огляд на Нітру та її околиці.

Реставрація XX століття

У 1993–1999 роках костел пройшов реставрацію, під час якої намагалися підкреслити його романський характер.

Тому сучасний вигляд храму слід сприймати як реставровану історичну споруду, а не як абсолютно недоторканий середньовічний об’єкт.

Що саме дивитися під час огляду

1. Підмурки першої церкви XI ст.

Вони знаходяться під сучасним костелом і є археологічним свідченням найдавнішого етапу.

2. Романська нава XII ст.

Це головний збережений історичний об’єм храму. Дивіться на просту прямокутну форму, товсті кам’яні стіни та маленькі романські вікна.

3. Напівкругла апсида

Один із найвиразніших романських елементів костелу.

4. Південна стіна

Тут найкраще простежуються сліди прибудов XII–XIII століть і пізніших змін. Одне з пізніших романських вікон збереглося.

5. Вежа з пірамідальним дахом

Важливий елемент силуету храму, але не частина найдавнішої будівлі.

6. Давнє кладовище навколо храму

Тут простежується історія поховань від XI до XVII століття.

7. Вали городища та панорама Нітри

Обов’язково варто оглянути не тільки костел, а й сам пагорб — це частина археологічного комплексу.

Коротка хронологія

XI ст. → найдавніша церква з підковоподібною апсидою;

початок XII ст. → спорудження романського костелу, основа сучасної будівлі;

XII–XIII ст. → прибудови з південного боку;

XV ст. → прибудови демонтовано, храм набуває близького до сучасного планування;

XVIII ст. → костел продовжує функціонувати під опікою Зоборського монастиря;

1803 р. → побудовано новий парафіяльний храм, старий костел втрачає основне парафіяльне значення;

1993–1999 рр. → реставрація.

Таким чином, костел св. Михаїла в Дражовцях особливо цінний не лише як один із найстаріших романських храмів Словаччини, а як археологічний комплекс, де поєднуються залишки церкви XI століття, романська споруда XII століття, середньовічні перебудови, кладовище XI–XVII століть та давнє городище.

Джерела:

Turistické informačné centrum Nitra — Kostol sv. Michala Archanjela Dražovce. Дата перегляду: 15.08.2026.

Turistické informačné centrum Nitra — Kostol sv. Michala v Dražovciach a Zoborský kláštor. Дата перегляду: 15.08.2026.

Turistické informačné centrum Nitra — Dražovský kostolík. Дата перегляду: 15.08.2026.

Slovakia.travel — Kostol sv. Michala, Nitra-Dražovce. Дата перегляду: 15.08.2026.

Farnosť Nitra–Dražovce — Kostol sv. Michala Archanjela. Дата перегляду: 15.08.2026.

href="https://www.historickycasopis.sk/pdf/Historicky_casopis_3_2016.pdf" target="_blank" rel="nofollow">Historický časopis — Andrej Botek, štúdia o veľkomoravskej a ranostredovekej architektúre. Дата перегляду: 15.08.2026.

Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».