Пам’ятне місце спаленого села

Олексій Сергієнко

Пам’ятне місце спаленого села, 1942, 1980 (іст). За 54 км на північний захід від райцентру.

У 1942 у селі базувалось партизанське з’єднання О.Сабурова. Партизани називали Нововасилівку своєю оздоровницею. Тут знаходились на лікуванні поранені партизани. Партизанський шпиталь розташовувався у сільській школі. Мешканці села забезпечували партизанів харчами, доглядали за хворими. У вересні 1942, коли партизани були у рейді по тилам ворога, карателі оточили село, спалили декілька хат, загинуло 26 жителів.

Побоюючись помсти, нацисти відступили. У перших числах травня 1943 окупанти знову заволоділи селом, і покидаючи його, жорстоко розправились з жителями, 130 мешканців було розстріляно.

У травні 1980 біля в’їзду у село встановлено залізобетонну стелу /3,0 х 0,75 м/, на якій закріплено меморіальну дошку з написом.

[Державний архів Сумської обл., ф. Р-2445, оп. 7, спр. 30, арк. 7; Сумская область в период Великой Отечественной войны. – Х., 1963. – С. 176, 236, 237; История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 519; Вінок безсмертя : книга-меморіал. – К., 1986. – С. 287; Сабуров О. М. Відвойована весна / О. М. Сабуров. – К., 1980. – С. 321, 409; Тарасенко И. Т. Есть на карте село / И. Т. Тарасенко. – Х., 1986. – С. 84-86; Памятники истории и культуры Украинской ССР : каталог-справочник. – К., 1987. – С. 472.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Сумська область. – К.: 2017 р., с. 1129.