Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1970 р. Дерев’яна архітектура України

1970 р. Дерев’яна архітектура України

Розмір зображення: 626:544 піксел

На Закарпатті в районі Хуста збереглося кілька пам’яток XVII ст., відмінних від пам’яток Галичини і Придніпров’я. Маються на увазі пам’ятки в селах Колодному, Крайниковому, Олександрівці та інших. Вони мають три зруби, бабинець і неф однієї ширини, а вівтар вужчий і квадратної чи шестикутної форми. Бабинець має плескату стелю, перекриття нефа – оригінальну форму піднесеного вгору циліндричного склепіння, складеного з широких дерев’яних плах, причому п’яти склепіння спираються не на стіни, а на винос товстої дошки, що виходить за поле стіни. Таку ж форму перекриття мають іноді й вівтарні зруби.

Подібність до кам’яної тринефної базиліки особливо відчутно виступає в композиції архітектурних мас. Зовні бабинець і неф утворюють один об’єм, перекритий високим дахом, під яким сховане циліндричне перекриття нефа. Цей об’єм має два яруси – нижчий широкий і верхній вужчий, а також уступ, перекритий довгим дашком, який має вигляд бокового нефа у розвинутих тринефних будовах. Стіни рублені з грубих дубових брусів без кутових виступів, високі підвалини мають профільний цокольний обріз, а невеличкі вікна – форму арки або трикутника, як у кам’яних будовах романського стилю.

Над бабинцем стоїть висока вежа. Низ її майже наполовину висоти має квадратну форму з невеликим звуженням догори. Зверху вона має навіс, подібний до машикулів на оборонних вежах, з відкритими аркадами, над якими стоїть п’ять шпилів, з них середній дуже високий. Дах і стіни вежі обшиті дерев’яною черепицею з товстих дощок, що утворює виразну, подібну до луски фактуру стіни. Деякі вежі як, наприклад, в Даниловому або Олександрівці, виконано з неперевершеною майстерністю, це видатні твори архітектурного мистецтва, які можна бачити тільки у Закарпатті та в Трансільванії.

Деякі вчені відносять ці твори до готичного стилю. Стрімкий зліт башт і високі гострі шпилі справді нагадують готичні собори, а мереживо обшивки стін дерев’яною лускою – тонке різьблення по каменю. Що ж до основного об’єму церкви, то в ньому скоріше можна побачити аналогію з романською архітектурою.

Схема перекриття церкви у с. Олександрівка Закарпатської обл., XVII ст.

Джерело: Юрченко П.Г. Дерев’яна архітектура України. – К.: 1970 р., с. 82 84.