Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Пальчаста фібула

Пальчаста фібула

Розмір зображення: 800:408 піксел

Ювелірне мистецтво східних слов’ян досягло великого розквіту в середині І тисячоліття. Про це свідчать предмети, що складають так званий комплекс пальчастих фібул. [Речі так званого комплексу пальчастих фібул були дуже поширені в ранньосередньовічній Європі. Вважають, що вони належали не тільки слов’янам, а й деяким іншим народам (аланам, готам, лангобардам та ін.). В даному випадку маємо на увазі середньодніпровську групу пам’яток, дуже виразну за своїм характером, слов’янське походження якої не викликає сумнівів] Східнослов’янським ювелірам V – VIII століть були добре відомі різноманітні технічні прийоми, застосування яких давало неабиякий художній ефект. Практикувалося не лише відливання, штампування, тиснення, карбування – способи, які з технічного боку не становили труднощів; застосовували й такі складні технічні прийоми, як зернь (оздоблення з багатьох малесеньких кульок металу, напаяних на металеву поверхню предмета або одна на одну), скань (узори з крученого дроту, напаяного на металеве тло), інкрустацію з кольорового каміння і скла, виїмчасту емаль, позолоту двох видів (способом накладеної бляхи і способом амальгами) та інші.

Щодо композиції та художнього оформлення окремих виробів східнослов’янські ювеліри виявляли часом справжню віртуозність. Переконатися в цьому можна на прикладі речей, виконаних у звіриному та антропоморфному стилях, про які згадувалося вище. Разом з тим існував стиль, який з певними застереженнями можна назвати «геометричним» – до нього належать речі, прикрашені кружечками, рисочками, ромбиками, трикутничками, півмісяцями, зигзагами, які часто утворювали складні композиції. Тенденція до складності, навіть химерності форми проявляється в усьому східнослов’янському ювелірному мистецтві VI – VII століть. Характерними зразками таких виробів є пальчасті фібули, сережки так званого пастирського типу і багато інших речей (с. 128 – 129).

Бронзові фібули з Пастирського городища на Кіровоградщині. VI – VII ст. Державний історичний музей УРСР.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 129.