Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Дмитра / св. Петра і Павла

Церква св. Дмитра / св. Петра і Павла

Найдавніші згадки походять з податкових реєстрів 1472 р. 1 В податковому реєстрі 1531 р. зазначено, що церква опущена, 2 а в люстрації 1564 р. відзначено, що “піп руський куницю в рік дає до замку”. 3 В акті візитації 1748 р. описана дерев’яна тридільна церква, в стінах і дахах добра. 4 У 1783 р. на місці попередньої зведено нову дерев’яну однокупольну будівлю. З 1875 р. – православна. У 1894 р. мешканці звертаються до єпархіального управління з просьбою про дозвіл на будову нової церкви, але безрезультатно. 5 У 1900 р. стару церкву розібрано і з її матеріалу збудовано на цвинтарі дерев’яну каплицю св. Дмитра. 6 Просьбу про нову церкву поновлено у 1906 р. 7 Проект дерев’яної будівлі виконав томашівський повітовий архітектор Александр Звєржховський. 8 Контракт на її будову підписав мешканець села Цегів Володимир-Волинського повіту Олексій Холодов у 1908 р. 9 У червні 1909 р. він відмовився від ведення робіт через неоплату, але довершив роботу у 1910 р. 10 Освячена нова церква як церква св. ап. Петра і Павла. Обидві церкви зачинені після першої світової війни. Цвинтарна церква зруйнована у міжвоєнний період. У 1939 р. після німецької окупації Холмщини в селі відновлена православна парафія. 11 Після виселення українців під час акції “Вісла” у 1947 р. церква зачинена і перетворена на склад. 12 Частково розібрана у 1959 р. 13

Сільська церква була запроектована А. Звєржховським як дерев’яна будівля російсько-візантійського стилю. Це була хрещата в плані церква з прямокутним бабинцем, укороченими прямокутними бічними раменами та гранчастим вівтарем. До вівтаря по боках прилягали прямокутні ризниці. До бабинця з заходу примикав рівноширокий присінок з двома невеликими приміщеннями по боках. Наву на світловому восьмерику вінчала шоломова баня з трикутними начільниками, завершена главкою на тонкій шиї. Бічні рамена і бабинець вкривали двосхилі дахи, а вівтар – п’ятисхилий. Над присінком здіймався ярус восьмибічної вежі-дзвіниці, вкритий високим шатром, увінчаним главкою. Вхід в західній стіні присінку підкреслював ґанок на двох різьблених колонах. Декор стін, віконних обрамувань, восьмерика і дзвіниці мав російський характер.

Цвинтарна каплиця теж була прикрашена елементами російського будівництва. Це була тризрубна будівля, що складалася з ширшої, наближеної до квадрата, нави та вужчих прямокутних вівтаря і бабинця.

Нижчий зруб вівтаря вкривав трисхилий дах, наву – пірамідальний чотирисхилий, а рівновисокий наві зруб бабинця – двосхилий причілковий. Дах нави завершувала цибуляста главка на тонкій шиї. Подібні менші вінчали гребені дахів вівтаря та бабинця. Стіни церкви були шальовані горизонтально дошками і лиштвами. Обрамування вікон виконано в стилі північноросійської народної різьби.

1. Seniuk В. Cerkwie w regionie Lubelskim. // Losy cerkwi w Polsce po 1944 roku. – Rzeszów, 1997. – S. 347.

2. Źródła dziejowe. Tom XVIII. – Warszawa, 1902. – S. 241.

3. Lustracja województw Ruskiego, Podolskiego i Bełzkiego 1564-1565. – Warszawa-Lodz 1992. – S. 142.

4. APP, ABGKP, sygn. 15, a. 93.

5. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 586.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. l724.

7. Там само.

8. Там само.

9. Там само.

10. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 453, аркуш 45.

11. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

12. Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Województwo Zamojske 48. Ośrodek dokumentacji zabytków. – Warszawa, 1991. – S. 83.

13. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 336 – 340.