Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1976 р. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України

С. Таранушенко

Вознесенська церква, збудована 1772 р.

Пам’ятка тризрубна, дубова, вкрита по кроквах (цікава деталь) лубом, зверху була обшита тесинами, а пізніш поверх тесин побита залізом.

План має такий: вівтар – шестигранник, бабинець – чотиригранник, центральна дільниця – більший чотиригранник, видовжений по осі південь – північ.

В композиції будови помічаємо такі особливості: церква зберегла опасання [Павло Алеппський в своїх записках про подорож через Україну до Москви записав, що в Путивлі всі церкви високі і чудові. Вони підносяться над своєю основою і ніби висять в повітрі. Таке враження створювали опасання XVII ст. Таке враження справляє і Вознесенська церква, збудована уже в XVIII ст.]. У вівтарі опасання зовні обходить навколо. Ширина опасання вівтаря визначається шириною центрального зрубу так: ширина опасання з півдня, плюс ширина вівтаря, плюс ширина опасання з півночі дорівнюють ширині зрубу центральної дільниці. Опасання перед південною й північною гранями центра не зв’язане з опасанням вівтаря й бабинця, має вигляд піддашка, що спирається на чотири колонки і покрите по припусницях. Бабинець теж має опасання з трьох боків, до того ж в два яруси. Ширина опасання з півдня плюс ширина бабинця, плюс ширина опасання з півночі дорівнюють, як і у вівтарі, ширині зрубу центральної дільниці. Заломи верхів перекриті «підперезаними» дахами.

Високий зруб стін центральної дільниці в нижній частині – чотиригранник, у якого ширина помітно більша від довжини. В верхній частині зруб поступово переходить в восьмигранник: спочатку заломлюються південна й північна грані доти, доки у зрубі ширина зрівняється з довжиною. Вище зруб уже восьмигранник. Східна і західна грані четверика безпосередньо переходять в восьмерик. Систему переходу четверика в восьмерик виявляє обмірний план і розріз. Південна і північна грані згаданого восьмигранника прорізані вікнами. Перший світловий восьмерик. Поверх другого залому, що різко звужує простір залом переводить об’єм дільниці у невеликий, спокійних пропорцій, дільниці, поставлено ліхтарик з главкою.

Зруб стін вівтаря низький. Залом переводить об’єм східної дільниці у світловий восьмерик такого ж розміру, як і восьмерик центра. Тотожні також верхні частини верхів вівтаря й центральної дільниці. Зовсім інакше скомпоновано західну дільницю. Над бабинцем підноситься квадратна дзвіниця, в плані приблизно такого ж розміру, як і верх вівтаря. Таким чином, повної симетрії в композиції немає, але в той же час елементи асиметрії різко не впадають в око.

У Вознесенській пам’ятці спостерігаємо риси, які примушують згадати про характерні будівельні прикмети Галичини. Широке двоповерхове опасання бабинця разом з бабинцем дорівнює шириною ширині зрубу центральної дільниці: це повторення конструкції церкви, побудованої в 1636 р. в Дрогобичі, та ін. Двоповерхові опасання при бабинці зустрічаються в Галичині дуже часто. Часто також в церквах Галичини західний верх використовується під дзвіниці. Ці характерні архітектурні засоби принесли з Карпат на схід переселенці.

Вихідний розмір в побудові плану церкви в Путивлі [14] – ширина центральної дільниці. План розбито за такими правилами: довжина центра – апофема рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює ширині центра; довжина і ширина вівтаря – 1/2 діагоналі чотиригранника плану центра. Східна і дві сусідні грані вівтаря становлять 1/4 ширини центра, а південна і північна грані – 1/2 ширини центра. У бабинця довжина дорівнює довжині вівтаря, а ширина – півсумі довжини центра і вівтаря, або повній довжині його. У приділка ширина дорівнює ширині бабинця, а довжина 1/2 ширини центра.

В основі побудови зрубів стін, заломів, восьмериків і ліхтарів лежать розміри плану. Висота чотиригранного зрубу стін центральної дільниці до початку залому південної і північної його граней дорівнює півсумі повної довжини плану центральної дільниці і вівтаря; висота того ж зрубу до вершин похилих клинів, за допомогою яких чотиригранник переводиться в восьмигранник,- довжині плану дільниці, а висота його до початку восьмерика – діагоналі чотирикутника, що становить південну половину плану центра.

Висота восьмерика становить 1/2 повної довжини плану центра, а довжина і ширина його дорівнюють кожна довжині плану центра. Висота центральної дільниці до початку першого залому дорівнює подвоєній повній довжині плану вівтаря. Висота зрубу дільниці до основи ліхтаря дорівнює подвоєній довжині плану центра. Довжина і ширина ліхтаря дорівнюють 1/2 ширини (чи довжини) плану вівтаря, а висота його – апофема рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює довжині ліхтаря. Висота другого залому дорівнює висоті першого.

Висота другого залому і ліхтаря разом дорівнює довжині південної грані плану вівтаря, висота верху центральної дільниці – ширині плану вівтаря; внутрішня висота центральної дільниці дорівнює потроєній повній ширині плану вівтаря, отже, внутрішня висота центральної дільниці менша від довжини плану вівтаря, центра.

Зруб стін вівтаря значно нижчий за зруб центра, він дорівнює апофемі рівностороннього трикутника з стороною, що дорівнює довжині плану вівтаря. Перший залом, навпаки, вищий від першого залому центральної дільниці.

Висота першого залому і зрубу стін вівтаря разом дорівнює повній довжині плану центральної дільниці.

У восьмерика вівтаря довжина і ширина дорівнюють 1/2 ширини плану вівтаря (як і у ліхтаря центрального верху); висота восьмерика вівтаря – висоті ліхтаря центрального верху.

Висота верху вівтаря дорівнює довжині плану центра; внутрішня висота вівтаря – подвоєній довжині плану дільниці.

Висота зрубу стін бабинця дорівнює висоті південної грані зрубу стін центральної дільниці до початку її залому (півсумі повної довжини плану центра і вівтаря), а внутрішня висота бабинця – діагоналі квадрата, вписаного в шестикутник плану вівтаря. Висота нижньої частини бабинця (до помосту, що поділяв бабинець на два поверхи) становить 1/2 довжини плану центра. Вікно у восьмерику центральної дільниці закладено на висоті, що дорівнює висоті трикутника з основою, рівною довжині плану, і боками, що дорівнюють ширині плану центра, а верх цього вікна закладено на висоті, що дорівнює півсумі повної довжини плану вівтаря, центра і бабинця. Вікна в ліхтарі центрального верху закладено на висоті, що дорівнює подвоєній довжині плану центра.

Вікно в восьмерику вівтаря закладено на висоті, що дорівнює повній довжині плану центра.

[Таранушенко С.А. Монументальна дерев’яна архітектура лівобережної України. – К.: 1976 р., с. 220 – 223]