Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Церква Воздвиження

Церква Воздвиження

Рахів. Церква Воздвиження Чесного Хреста, 1826 р. Світлина 1997 р. Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 615.

Рахів Рахівський район

Церква Воздвижения Чесного Хреста. 1826. (УПЦ)

У 1801 р. в частині Рахова під назвою Акна існувала дерев’яна, недавно відремонтована церква. Теперішня церква – типова мурована базиліка. Вважається, що перша служба відбулася в 1826 р. Людей, що палили вапно на церкву в потоці (тепер вул. Довженка), називали палярами, це прізвисько залишилося дотепер. У церкві у вівтарній частині стоїть великий, майстерно зроблений вівтар з вівтарною іконою. Увесь зворотний бік ікони списаний латинським текстом, що повідомляє цікаві дані. Стараннями тодішнього Акна-Рахівського священика Івана Чернека було помальовано церкву і вівтар на утішення душі попереднього, вже покійного пароха Симеона Андруховича. Виконав цю роботу на пожертви вірників у 1832 р. Андрій Ворохта за 1000 золотих флоренів за посередництва братів Йосипа і Корнелія Романовських з Галичини. Далі йдеться про першого куратора Бочко-Рахівської церкви Михайла Колача, ревного вірника і добродійника, що був причетний і до облаштування Акна-Рахівської церкви.

З наступного тексту випливає, що до створення вівтаря мав відношення парох Симеон Андрухович, який оплатив роботу власними грішми, а вирізав вівтар Іван Юроденко з сином Романцем з галицького села Надвірна в 1822 р.

Склепіння, що перекривало наву, було зроблене невдало і його розібрали, перекривши церкву плоским перекриттям. У наві висить чудова дерев’яна люстра, що колись прикрашала дерев’яну православну церкву.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 614 – 615.