2011 р. На Рівненщині горе-будівельники зруйнували дерев’яну церкву XVIII ст.

Віктор Гомоль

03 Вер 2011

У селі Розваж Острозького району на Рівненщині під час кустарної реставрації місцеві будівельники зруйнували церкву Кузьми і Дем’яна 1781 року. Храм вважають унікальним зразком народного дерев’яного зодчества.

“Церква Кузьми і Дем’яна в Розважі є пам’яткою архітектури національного значення й представляє волинську школу народної архітектури. Храм потребував ремонту. Зокрема, підсилення фундаментів і зміцнення конструкцій центрального куполу. Інститутом “Укрзахідпроектреставрація” зі Львова було виконано відповідний проект. Однак, те що зробили місцеві будівельники, зруйнувало святиню”, – пояснила Ольга Михайлишин, кандидат архітектури з Національного університету водного господарства та природокористування.

Кошторис реставрації за проектом львівських спеціалістів становить майже мільйон грн. Прихожани стверджують, що впродовж двох років неодноразово зверталися за допомогою до місцевої влади. Цьогоріч вирішили самотужки відновити храм.

Розповідають, що купол і балка були порохняві й могли завалитися.

“Такі дії є незаконними й суперечать закону “Про охорону культурної спадщини”. Люди знищують національне культурне надбання. Вони зняли старий купол і спалили його, демонтують інші елементи давньої будівлі. Водночас по периметру старої церкви зводять нові стіни. Церковна громада лише орендує храм у держави й немає права такого робити”, – додала Михайлишина.

Настоятель храму священик УПЦ МП отець Василь запевняє, що всі роботи місцеві майстри виконують не гірше за ліцензованих професіоналів.

“Руйнування унікальної памятки є свідченням духовної та інтелектуальної деградації частини волинського духовенства. На початку минулого століття відомий русофіл архієпископ Антоній Храповицький робив усе для нівелювання українського православ’я на Волині в тому числі й сакральної архітектури. Безжально нищили українські церкви й під час радянської влади й насадження атеїзму. Нині руйнівником храму став його настоятель”, – розповів Володимир Борщевич, кандидат історичних наук.

Науковці стверджують, що сучасна наукова реставрація дозволяє підтримувати в належному стані такі пам’ятки народної архітектури.