Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2011 р. У селі Розваж Острозького району триває реставрація архітектурної пам’ятки…

Ольга Міхньов, Юрій Кобів

2011 р. У селі Розваж Острозького району триває реставрація архітектурної пам’ятки національного значення

17.08.2011

Про стародавню церкву Косьми і Дем’яна, збудовану у вісімнадцятому столітті у селі Розваж, Острозького району дбають лише священнослужителі та прихожани. Аварійний храм вже два десятки років потребує реставрації, втім через брак коштів його власними силами рятують лише місцеві жителі. Натомість архітектори обурилися.

Від старої, збудованої у 1782 році тризрубної дерев’яної церкви Косьми та Дем’яна залишили тільки стіни. Бані пустили на дрова, пішло за димом і характерне для бароко опасання, яким була обнесена церква.

Двохсотлітній храм, був аварійним, каже отець Василь. Тож ще півтора роки тому зайшла мова про його реставрацію. Та грошей вистачило лиш на виготовлення проекту. Саму ж роботу львівська фірма “Ареал Плюс” оцінила в майже 900 тисяч гривень. А в державній казні їх не знайшлося. Тож за її реставрацію взялися власними силами. Отець каже, все роблять згідно з проектом і з меншими затратами.

Коли ж приступили до реставрації покрівлі, та, сточена шашелем, рухнула. Бо десятиліттями до неї нікому діла не було. А приходу у 250 дворів потрібен храм, не аварійний, кажуть, а щоб і покійника відспівати і молодят повінчати було де.

Початок цього ремонту поставив крапку на існуванні старої духовної святині, обурюється член міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць ICOMOS (ІКОМОС) Петро Ричков архітектор з тридцятилітнім стажем.

Про хід робіт архітектор вже поінформував проектанта реставрації та керівників профільних управлінь. Тапер до діла мають взятися спеціалісти держслужби охорони національної і культурної спадщини. Бо мова вже йде про карну справу за руйнування пам’ятки. Втім без грошей на її відновлення на один об’єкт у переліку пам’яток архітектури національного значення стане менше, а прихожани взагалі залишаться без храму.