Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Параскеви

Церква св. Параскеви

Розмір зображення: 800:701 піксел

Загальний вигляд з позиції А4. Фото Богдана Мартинюка, квітень 2000 р. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 361.

Перша греко-католицька церква в селі ериґована дідичем Філіпом Шанявським на початку XVIII ст. 1 З 1875 р. – православна. У 1890 р. в єпархіальне управління звернулась поміщиця Любов Паютіна, вдова статс-секретаря, з просьбою про дозвіл на будову нової церкви своїм коштом. 2 Будівничим був капітан третього залізничного батальону Васілій Яковлев. 3 Нову дерев’яну церкву, виставлену на місці старої, урочисто освячено 22 вересня 1891 р. 4 Ремонтована у 1904 р. 5 Зачинену після першої світової війни будівлю, згідно даних деяких дослідників, розібрано у 1921 р., а на її місці зведено костел. 6

Судячи з вигляду цього костелу – це все ж давніша церква, значно перебудована. Характерними для російського церковного будівництва є її планувальна структура, горизонтальна шалівка стін з виділенням цокольної частини вертикальною шалівкою. Хрещата в плані будівля з гранчастим вівтарем, прямокутними бічними раменами та витягненим прямокутним бабинцем. До вівтаря по обох боках прилягають невеликі прямокутні ризниці. Рівновисокі нава і бічні рамена накриті двосхилими причілковими дахами, в місці перетину гребенів яких встановлена невелика чотирибічна сиґнатурка. Вівтар накритий п’ятисхилим дахом, а ризниці – односхилими. Над західною частиною бабинця здіймається високий чотирибічний ярус вежі-дзвіниця, завершений сліпим восьмериком, вкритим восьмибічним наметом з великою маківкою. Стіни ярусу вежі, на відміну від стін церкви, мають вертикальну шалівку. Вежа-дзвіниця і накриття дахів були, ймовірно, перебудовані у 1921 р.

1. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1889. T. 10. – S. 30.

2. ХВЕВ, 1890. № 17. – C. 292.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 560.

4. Там само.

5. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 263.

6. Kuligowski J. Rewindykacje świątyń pounickich w diecezji siedleckiej w latach 1918-1939. // Unici Podlascy. T. l. – Siedlce, 1996. – S. 335.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 360 – 361.