Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Некрополь у печері Туак (Фул)

О.В. Лисенко

Середньовіччя. Об’єкт знаходиться за 8,3 км до північного заходу від с. Рибацьке, на південно-східному кінці Карабі-Яйли, у верхній частині південно-східного обриву скелі Кутур-Кая, на висоті близько 890 м над рівнем моря, за 8,5 км від берега моря, в карстовій печері Туакська (Фул). Об’єкт відкритий у 1819 р. Д.В. Штеге. В 1828 р. оглянутий П.І. Кеппеном [Кеппен, 1821, с. 220-249; 1828, с. 135]. В 1911 р. печеру обстежив О.О. Крубер і виконав її окомірну зйомку. В 1963 р. Туакську досліджував шахтний загін Комплексної карстової експедиції АН УРСР (знайдені «орудия и керамика эпохи бронзы и раннего железа») [Домбровський, 1966, с. 45; Дублянський, Гончаров, 1970, с. 14; Дублянський, 1994, с. 24]. У 2005 р. огляд печери і збір підйомного матеріалу здійснено співробітниками Алуштинського загону Гірсько-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАНУ [Лисенко, Тесленко, 2006, с. 48-49, 161-162, мал. 157-160].

Печера, в якій перебуває пам’ятник, являє собою корозійно-гравітаційну порожнину, утворену під час зсуву блоків вапняків під дією сил бортової відсічі, а потім модельовану корозією. Вхід щілиноподібний. Довжина печери – 110 м, амплітуда – 18 м (+11 – -7), площа – 350 кв. м, обсяг – 2,55 тис. куб. м.

У давнину вона використовувалася для здійснення поховань (без додаткових поховальних споруджень).

Пам’ятник сильно порушений. Перемішані залишки поховань збереглися лише в окремих невеликих розколинах стін печери. Серед знахідок – металеві елементи костюма (бронзові (посріблені?) взуттєві(?) пряжки) та елементи поховального інвентарю (уламок стінки бронзової посудини зі швом «у зубець», фрагмент срібного литого дзеркала з ручкою як петля та хрестоподібним орнаментом на зворотному боці). За артефактами некрополь попередньо датується VIII-IX (?) – XII-XIII (?) ст. Культурна приналежність не визначена.

Матеріали досліджень зберігається в Кримської філії Інституту археології НАНУ і Алуштинській філії Кримського республіканського краєзнавчого музею.

Література:

Домбровский О.И. Средневековая Таврика – Крымская «Готия» // Дорогой тысячелетий. – Симферополь, 1966.

Дублянский В.Н. П. Кёппен и Крымская спелеология // Академик Пётр Иванович Кёппен (1793–1864). Мат-лы научн. конф., посвященной 200-летию со дня рождения и 130-летию со дня смерти П.И. Кёппена. Симферополь, 23 мая 1994 г. Приложение к газете «Hoffnung». – Феодосия, 1994. – С. 23-24.

Дублянский В.Н., Гончаров В.П. В глубинах подземного мира. – Симферополь, 1970.

Кёппен П.И. Описание Туакской пещеры в Крыму // Труды высочайше утвержденного Вольного общества любителей русской словесности. – 1821. – Ч. 14. – Кн. 2. – С. 220–249.

Кёппен П.И. О Крымских пещерах: Дополнение к описанию Туакской пещеры // Русский зритель. – 1828. – № 5/6. – С. 132–136.

Лысенко А.В., Тесленко И.Б. Отчет о разведках на территории Алуштинского горсовета в 2005 г. – Симферополь, 2006. – Архив ИА НАНУ – № 2005/30.

Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 610 – 611.