Стоянка Алачук

А.О. Щепинський

Епоха мезоліту–неоліту. Об’єкт знаходиться за 7 км до півночі від с. Рибацького, на південному схилі Карабі-Яйли, в долині річки Алачук.

Пам’ятник відкритий і досліджувався Ю.Г. Колосовим у 1955 р. (шурф площею 2 кв. м) [Колосов, 1957, с. 14–15]. Являє собою ділянку культурних відкладень, що сформувалася, певно, в процесі функціонування невеликої стоянки. Більша частина об’єкта розмита, культурний шар зберігся на окремих ділянках.

Під час вивченні пам’ятника зібрано більше 3 тис. кременів. Серед них близько 400 ножеподібних пластинок та їх фрагментів (часто з боковою ретушшю або виїмками), 17 вкладишів кукрекського типу, пластинки з притупленим краєм, скребачки, наконечник стріли на пластинці, 27 геометричних знарядь (трапецій – 18, сегментів – 7, трикутників – 2). З них 3 трапеції зі струганою спинкою і 3 сегменти з ретушшю, що заходить на спинку. Крім того, у шарі знайдено кілька уламків стінок (товщина – 0,5-0,7 см) ліпних неорнаментованих посудин (випал слабкий, у тісті сліди рясної органічної домішки). За типологічними ознаками в колекції виділяються два комплекси – заключної фази мезоліту (тупоспинні вістря, великі геометричні знаряддя) і неоліту (основна маса знахідок).

Література:

Колосов Ю.Г. Новые неолитические стоянки Крыма // Краткие сообщения Института археологии АН УССР. – 1957. – Вып. 7. – С. 14–15. – Таб. I.

Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. ». – К.: 2015 р., с. 617.