1975 р. Паспортна інформація

Георгіївський Балаклавський монастир

Пам’ятка археології

VIII-IX ст.- поч. XX ст.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, м. Севастополь, Балаклавський район, в 14 км. на південь від Балаклавського шосе, між Балаклавою та мисом Фіолент.

Загальний опис:

Георгієвський (Балаклавський) монастир розташований в південній частині Гераклейського півострова. Будівлі монастиря терасами розташовуються над урвищем з боку моря.

В монастирі було три церкви, трапезна, дзвіниця, готель, вирубана в скелі часовня біля джерела св. Георгія, печерні келії. Більшість будівель відноситься до середини XIX ст. На його території розташовувалось кладовище, де ховали найбільш відомих представників духівництва і аристократії. Тут похований князь А.Н. Голіцин – міністр духовних справ та народної просвіти при Олександрі І. В монастирі знаходився дачний будиночок адмірала М.П. Лазарєва.

До революції монастирю належало більш 100 десятин землі та сусідні каменоломні. В 1920-30-х рр. в ньому розташовувався будинок відпочинку.

Історична довідка:

Час виникнення монастиря точно не встановлений. Ймовірно він був заснований греками одночасно з Інкерманським, Успенським та іншими християнськими монастирями Крима за часів іконоборницького руху в Візантії в VIII-IX ст.

Відомий дослідник Крима А.Л. Бертьє-Делегард відносив створення монастиря до XIV-XV ст. Віруючі пов’язували створення монастиря з легендою про врятування людей, що гинули в морі, з молитвою св. Георгію (891 р.). Звідси й походить назва монастиря.

Перше документальне свідоцтво про нього відноситься до XVI ст. (Мартін Броневський) та представляє монастир відомим та давно існуючим. В XVI-XVII ст. отримував матеріальну допомогу російського уряду. До переселення християн з Крима (1778 р.) входив до складу Мангупського кадилика. Відновлений після приєднання Крима до Росії (1783) та підпорядкований Св. Синоду. Закритий після революції 1917 р.

Опис монастиря в XVIII-XIX ст. дано П. Палласом, П. Сумароковим, З. Аркасом та іншими дослідниками. В 1820 р. Георгієвський монастир відвідав О.С. Пушкін.

В 1896 р. Археологічною Комісією проводились розкопки біля монастиря, під час яких було відкрито будівлі візантійської доби. В 1908 р. при будівельних роботах на території монастиря був відкритий невеликий печерний храм. Матеріали розкопок загублені.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно Рішення виконкому Севастопольської міської Ради депутатів трудящих № 856 від 20 грудня 1975 р.

Охоронний № : 72

Основна бібліографія, архівні дані:

Описание Крыма Мартина Броневского. // ЗООИД.- Т. VI.- Одеса, 1867.

А.Л. Бертье-Делегард. К истории христианства в Крыму. // ЗООИД.- Т. XXVIII.- Одеса, 1910.

Г. Москвич. Путеводитель по Крыму.- Москва, 1910.

Иванов. Альбом рисунков 1787 г. // Держ.Ермітаж.- Кн. 3.- № 186.- Мал. 62.

Ілюстративні матеріали:

Генплан розташування Георгієвського монастиря.