Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Мурафа с

Історичні адміністративні поділи

Указ Президії ВР УРСР від 29 вересня 1949 р.: села Мурафу, Стару Мурафу та Травну також вважати за один населений пункт, який надалі іменувати село Жданове і Мурафську сільську Раду — Ждановська.

Рішення про перейменування села Жданове на село Мурафа прийняла Верховна Рада України 12.05.1989 р. Рішення № 7516-XI. Дата опублікування 01.06.1989 р. (“Відомості Верховної Ради України” № 21, ст.211).

Президія Верховної Ради Української РСР постановляє (12.05.1989, № 7516-XI): Відновити селу Жданове Шаргородського району Вінницької області колишнє найменування Мурафа.

Частина на правому березі р.Клекотина звалась Стара Мурафа, на лівому березі (у трикутнику між рр.Клекотина і Мурафа) – Нова Мурафа. За переказом, посеред ріки кн.Свидригайло поставив залізні стовпи, на яких з одного боку був польський герб, а з другого – литовський. Були сліди двох укріплень: у Старій Мурафі було козацьке укріплення (передмістя Травна тягнулось до довжецького лісу і закінчувалось монастирем); у Новій Мурафі – укрплення панів Копестиринських (передмістя тягнулось до Юхимівки). За переказом, було до 8 церков і монастирів. За переказом, під час польсько-козацьких війн жителів вигнали за м-ко на поляну Пукавка біля р.Клекотина і там перебили; кров текла у річку, яка неначе клокотала кров’ю; укріплення спалили; вціліли 2 жінки і 1 чоловік – їх лишили в живих, але з тим, щоб вони поселелилсь в іншому місці; і тільки через 10 років прийшли нові поселенці. За 2 версти від Старої Мурафи в ур.Коблево були розорані земляні вали; за переказом – козацьке укріплення [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

Сотенне містечко Брацлавського полка в 1649 р.

Церква Знесіння в Новій Мурафі збудована у 1732 р. У 1782 р. це дерев’яна (дубова) триверха споруда, ошальована дошками, дах гонтовий. Закрита у 1830 р., парафія (с.Клекотина) розділена між Миколаївською та Успенською церквами [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 1056 – 1058].

Церква св.Миколи 1878 р. в Новій Мурафі (на правому березі р.Мурафа) [Гульдман В.К. Справочная книжка Подольской губернии. – Каменец-Подольский: тип.губ.правления, 1888 г., с. 555]. Церква св.Миколи в Новій Мурафі збудована у 1706 р. – дерев’яна; у 1831 р. приєднана до Успенської церкви. Розібрана у 1875 р. [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 1056 – 1058].

В 1905 р. зафіксовано два окремих містечка – Мурафа-Новая и Мурафа-Старая [Крылов А. П. . – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 416].

Довідка у Вікіпедії:

Список літератури – на сайті «».