Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Бар м

Історичні адміністративні поділи

Бар м

Розмір зображення: 750:562 піксел

М-ко Рів згадується з 1405 р. У 1452 р. його здобули татари (Я.Длугош). У 1536 – 1537 рр. королева Бона Сфорца викупила Рів у Станіслава Одровонжа. Влітку 1538 р. розпочалось будівництво замку на новому місці (старий замок був на правому березі р.Рів, у с.Чемериси). Нове місто отримало назву Бар від італійського міста Барі, звідки родом королева. Захист підсилено будівництвом греблі та влаштуванням ставу на 200 десятин. Місто було обведене подвійним рядом будових колод, між ними насипана земля; башти дерев’яні; рів з водою. Довкола замку утворилось поселення Польський Бар або Ляцьке. Передмістя, не обведене парканом, утворило Руський Бар. На правому березі р.Рів, на місці старого міста Рів, оселили татар з Волині – так утворилось село Барські Чемериси. У 1583 р. було 2 православні церкви і парафіяльний костел, заснований Боною у 1550 р. [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

Історичне населене місце; дата заснування/першої згадки 1425 р. [Постанова Кабінету міністрів УРСР “Про затвердження Списку історичних населених місць України” № 878 від 26.07.2001 р.].

Верховна Рада України постановляє (18.11.2003, № 1245-IV): Включити у межі міста Бар Барського району Вінницької області 248,0 гектара земель, які знаходяться у віданні Балківської сільської ради, 262,92 гектара земель – Гаївської сільської ради і 205,34 гектара земель, які знаходяться у віданні Івановецької сільської ради Барського району, та затвердити межі міста загальною площею 1387,7 гектара.

28 липня 1435 р. польський король Владислав 3 записав Георгію Кунцовичу 40 гривень на с.Рів Кам’янецького повіту [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 244].

В 1905 р. поруч існував окремий хутір Юзвенка (5 верст від Бара) [Крылов А. П. . – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 445].

В 1905 р. поруч існувала окрема деревня Барская Юридика (8 верст від Бара, 8 верст від Терешкв) [Крылов А. П. . – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 468].

В 1905 р. поруч існував окремий висілок Барские Хутора (6 верст від Бара, 10 верст від Терешків) [Крылов А. П. . – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 468].

Список літератури – на сайті «».