Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Миколая Чудотворця

Церква св. Миколи Чудотворця – зруйнована церква у Сосновці, яка знаходилася по .

Зважаючи на зростання промислового значення Сосновця в кінці XIX і на початку XX ст. до міста переїхало ще більше людей, в тому числі православних (близько 3000 вірних). Хроніки 1896 р., містять інформацію, що двох церкво на цей час було замало, щоб заспокоїти потреби вірних. Вважається, що стимулом для будівництва нової церкви міг стати також факт, що католицька громада на початку XX ст. збудувала найбільший на той час храм у місті – костел Пресвятої Богородиці (наразі кафедральний). Спочатку був план розбудувати вже існуючу залізничну церкву, однак ця концепція швидко відпала i розпочалося планування нової значно більшої церкви у центрі міста. Земельна ділянка на якій її збудували, була подарована Сосновецьким акціонерним товариством, а будову храму фінансував Франс Шен (Franz Schoen) і Генріх Дітль (Heinrich Dietel) разом з вугільною спілкою. 1901 р. закладено наріжний камінь, а освячення нової церкви св. Миколая відбулося 1906 р. В останні роки миру (1912 р.) храм був активно діючим центром православ'я. Після 1918 р. була трансформована в католицький костел св. Якуба.

Церква була зруйнована в 1938 р. Згідно статті опублікованій в регіональному часописі „Torpeda”, рішення про знищення церкви було прийнято під час візиту генерала Składkowskiego в Сосновці. Прем'єр назвав зведену в неовізантійському стилі церкву „кулаком російського імперіалізму, що грозить Польщі”. Храм знищено незважаючи на протести бендзінського римо-католицького декана о. Franciszka Goli, який порівняв дії польської влади до переслідування православних більшовиками.

Церква св. Миколая була найгарнішою і найбільшою православною церквою у місті. Її збудовано згідно проєкту Володимира Покровського в неовізантійським стилі. Це був просторий хрестоподібний храм, увінчаний п'ятьма банями і дзвіницею. Будівля могла розмістити 1200 вірних і три хори. Підлога була викладена керамічними плитками. Іконостас білого кольору з позолотою був профінансований Генріхом Дітлем (Heinricha Dietela). В церкві було інстальовано центральне опалення та електрику. Кошт будови храму становив 90 тис. рублів. З убранства церкви вцілів іконостас, який наразі знаходиться у бічному вівтарі собору Різдва Богородиці у Вроцлаві.

Джерела:

Підготував І. Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".