Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Українці в Сосновці

Іван Парнікоза

Українська історія Сосновця починається в період його індустріального розвитку під владою Російської імперії. В місті з'являються інженери, чиновники, поліцейські та звичайні робітники з території України. Їх сліди ми можемо знайти у вигляді прізвищ українського походження на православному цвинтарі в Сосновці. За російського панування в Сосновці було зведено три православні церкви: святих Віри, Надії, Любові і матері їх Софії біля залізничного вокзалу (збереглася, вул. Jana Kilińskiego 39), св. Олександра Невського (кін. ХІХ ст. в Мачках (давня назва – Границя, біля прикордонного вокзалу Сосновець-Мачки та мосту на р. Біла Пшемша – кордон з Австрією) та св. Миколи Чудотворця – зруйновані в міжвоєнні 20-ть років. Розкопки проведені на місці церкви в Мачках в 2015 р. виявили фундаменти, руїни її стіни та поховання духовного у цинковій труні у крипті. Його перепоховано в анонімній могилі "священика з церкви в Границі" на православній частині міського цвинтаря. Церква св. Миколи Чудотворця знаходилася по вул. Parkowa на цьому місці.

Пам'ятками того часу є також історичні будівлі вокзалів в Сосновці та Сосновці-Мачках.

За даними О. Колянчука у військових частинах Сосновця було інтерновано не численних вояків УНР. В місці зберіглася православна церква В. На православній ділянці міжконфесійного цвинтаря вказуються численні українські УНР-івські поховання. Детальне обстеження проведене автором в 2022 р. виявило лише символічну могилу Івана Фещенко-Чопівського разом з реальною могилою його дружини – Зинаїди.

У Сосновці в будівлях колишньої фабрики Шона по вул. 1 Maja 21-23 в 1939-1941 рр. знаходився табір для мешканців Польщі, після перебування в якому їх перевезли до таборів смерті.

Після Другої світової війни на православному цвинтарі в Сосновцю були поховані радянські військовополонені та примусові працівники. В 1951 р. їх поховання були перенесені до Катовиць. Під час розкопок 2015 р. в районі фундаментів церкви св. Олександра Невського були знайдені поховання близько 10 радянських солдат.

В міській галереї мистецтва "Extravagance", яка розташовується в Сілецькому замку за адресою вул. Zamkowa 2 відбулися виставки, в яких прийняв участь польсько-український художник, професор Краківської академії мистецтв Юрій Новосільський:

10.12.1992 р. вернисаж вистави „Сучасне польське мистецтво”. Виставка була організована на основі колекції галереї "Starmach" з Кракова.

16.11.1994 р. – вернисаж вистави Юрія Новосільського „Нагість – малярство Юрія Новосільського”. Куратор: Zdzisława Grajcar. Співорганізатор: Marek Świca i Łukasz Drgas (Starmach Gallery). TТекст в каталогу: „Eros przeciwko pornografii” (Jerzy Nowosielski).

10.09.2000 р. – вернисаж вистави Юрія Новосільського (рисунок). Kurator: Andrzej Szczepaniak. Tekst w katalogu: „Rysunki Jerzego Nowosielskiego” (Andrzej Szczepaniak).

11.01.2013 р. – вернисаж вистави Юрія Новосільського. Куратори: Andrzej Szczepaniak i Adriana Zimnowoda. Тексти в катологу: Roman Maciuszkiewicz, Andrzej Szczepaniak.

У місті при римокатолицькому костелі св. Яцка за адресою вул. Generała Władysława Andersa 93 діє українська греко-католицька парафія.

Джерела:

Сосновець

Колянчук О. Українські політичні емігранти в науковому, культурному, суспільному і господарському житті Другої Речі Посполитої. Перемишль: Південно-східний науковий інститут в Перемишлі, Перемишль 2017 р. -389 с.

Детальна інформація про українське поховання Фещенко-Чопівських в Сосновцю

Битва за Сосновець, 1863 р.

Музей міста Сосоновця в палаці Шоена

Виступ до св‘ята Покрови Пресвятої Богородиці, УГКЦ м.Сосновець (2022 р.)

Греко-католицька парафія в костелі св. Яцка

Список вистав в галереї "Extravagance" у Сосновці

Czerni Krystyna Nowosielski na Śląsku. Sztuka sakralna. Wydawnictwo: Muzeum Miejskie w Tychach – 2022 – 268 s.

Розкопки фундаментів православної церкви в Мачках (2015 р.)

Труна православного духовного знайдена при розкопках фундаментів церкви в Мачках (2015 р.)

Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».

Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike