Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Є.В.Тиманович

Мечеть - єдина споруда Верхнього міста, що добре збереглася. В архітектурних особливостях мечеті іце багато нез’ясованого, і це викликає різні тлумачення щодо її первісного призначення та дати виникнення. За О.Бертьє-Делагардом, М.Фронджуло та ін, це – мечеть, збудована 1322 р., за О.Домбровським – консульський зал, зведений 1423 р. Є думка,що це – православний храм, який турки-сельджуки перебудували на мечеть.

Споруда прямокутна в плані (14,3:13,9 м), мурована з сірого каменю на вапняному розчині. Головне приміщення – зал, перекритий за допомогою пандатив сферичною банею. Первісне на східному фасаді була трипрогонова стрілчаста аркада, яка після замурування двох прогонів утворила невелике приміщення, перекрите коробовим склепінням.

Мечеть неодноразово перебудовувалася. Від первісної споруди залишилось мурування її північно-східного рогу та вікно з облямуванням плетінкою, що є характерним мотивом часів турків-сельджуків. Баня, міхраб і стовпи з різьбленими капітелями походять з XIV ст., а портал – з XVI ст. Зберігся фресковий живопис (XIV – початок XV ст.), виконаний на тонкому шарі тиньку. На західній пілястрі – постать, над нею – розетка, фланкована геральдичними щитами. Міхраб у південній стіні залу прикрашено різьбленими орнаментами. У 1970-1973 pp. споруду грунтовно відремонтовано й реставровано.

Джерело: Пам’ятки архітектури і містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 74.