Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Церква Воздвиження

Церква Воздвиження

Розмір зображення: 800:598 піксел

Дерев’яна церква Воздвиження 1795 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 153].

Церква св. Василя Великого / Воздвижения Чесного Хреста

Перші згадки датуються 1510 та 1564 рр. 1 У документах 1601 р. згадується місцевий священик Михайло Мелецький. 2 Церква для мешканців Сверщова і Волі Сверщівської згадується в актовій книзі Холмського гродського суду в записі 1629 р. в списку церков, за які сплачено особливий податок по 1 zł., встановлений 1628 р. 3 Як подає запис 20 травня 1735 р. в тих же актових книгах, при пожежі села церкву врятовано. 4 У 1795 р. коштом дідича Ігнатія Руліковського збудовано нову дерев’яну безверху церкву св. Василя Великого5 на місці попередньої з XVII чи XVIII ст., про яку в акті візитації 1757 р. було сказано лише, що вона дерев’яна. 6 Ремонтована у 1839-1842 рр., а у 1862 р. коштом коляторки Марії з Венґлінських Руліковської встановлено в церкві органи. 7 У акті візитації 1870 р. єпископа Михайла Куземського відзначено, що вона нововідремонтована. 8 Під час цього ремонту органи усунено. З 1875 р. – православна. Тоді ж проведено ще один ремонт і переосвячено церкву на Воздвижения Чесного Хреста. 9 Черговий ремонт здійснено у 1910 р. 10 Після першої світової війни зачинена, а у 1932 р. перетворена на костел св. Василя Великого. 11

Розташована в східній околиці села на рівній ділянці поруч з цвинтарем. Орієнтовна зрубна будівля, всередині і ззовні зміцнена лисицями. Нава прямокутна, з новішим присінком з заходу. Вівтар рівно-широкий наві, гранчастий, з прямокутною ризницею при півночно-східній грані. Стіни церкви вертикально шальовані дошками та лиштвами і завершені профільованим ґзимсом. Дах спільний для нави і вівтаря, двосхилий, над вівтарем – трисхилий, критий бляхою, з вежечкою-сиґнатуркою над навою. Всередині перекрита пласкими стелями. Хори, влаштовані при західній стіні нави, оперті на чотири стовпи. Збереглася ікона Непорочного зачаття Пр. Богородиці XVII ст. 12

Дзвіниця, сучасна церкві, дерев’яна, стовпова, шальована, триярусна, квадратова в плані. У верхньому ярусі в шалівці прорізано по два аркові голосникові прорізи на кожній грані. Наметовий дах критий бляхою.

1. Cieślik-Sygowska I. Drewniane cerkwie w świerszczowie na tle architektury greckokatolickiej od XVI do 2. połowy XIX w. w dawnym powiecie chełmskim. // Lubelszczyzna. – Lublin, 1996. N2. – S. 110-120.

2. Площанский В. Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV-XVIII ст. и др. источникам. – Вильна, 1899. Т. 1.

3. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXIII. – Вильна, 1896. – C. LXIII.

4. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXVII. – Вильна, 1900. – С. 225.

5. ЦДІА, фонд 693, опис І, справи 350, 447.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 772, a. 405.

7. Cieślik-Sygowskal. DrewnianecerkwiewŚwierszczowie na tle architektury greckokatolickiej od XVI do 2. połowy XIX w. w dawnym powiecie chełmskim. // Lubelszczyzna. – Lublin, 1996. N2. – S. 110-120.

8. ЦДІА, фонд 201, опис 1, справа 3326. аркуш 34.

9. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585.

10. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 350, аркуш 34.

11. Pokropek M. Atlas sztuki ludowej i folkloru w Polsce. – Warszawa, 1978. S. 315.

12. KZSzP. Z. 5. Powiat Chełmski. – Warszawa, 1968. – S. 57-58. 365

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 364 – 365.