Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Церква Вознесіння

Церква Вознесіння

Розмір зображення: 800:793 піксел

Перші згадки датуються 1430 р. 1 Згадується церква і у податкових документах 1533-1578 рр. 2 В акті візитації 1725 р., про існуючу тоді дерев’яну церкву, сказано: “церковка ніби шопка проста, дуже мізерна, між стовпи дошками закидана, без підлоги. Місцями соломою трохи, а місцями небом покрита”. 3 У 1761 р. було зведено нову дерев’яну церкву. 4 З 1875 р. – православна. 1883 р. споруджено муровану церкву в неоросійському стилі. 5 Урочисто освячена 17 травня 1884 р. 6 У1885 р. громада звернулася до єпархіального управління про дозвіл на будову цвинтарної каплиці на джерелі з матеріалу старої церкви. 7 Попередня цвинтарна каплиця згоріла у 1878 р. У 1892 р. освячено нову цвинтарну дерев’яну церкву Ікони Володимирської Божої Матері. 8 Парафія діяла весь міжвоєнний період і під час другої світової війни. Ліквідована щойно після виселення українців під час акції “Вісла” у 1947 р. Обидві церкви – і мурована і дерев’яна знищені у 1947 р. 9

Мурована парафіяльна церква нагадувала своїм виглядом церкви в Бабичах, Бончі та Тератині. Це була споруда в стилі російських церков XVII-XVIII ст. Незначно ширшу її наву вінчав світловий восьмибічний барабан, завершений цибулястою банею. Над прямокутним бабинцем здіймалося два яруси (верхній – восьмибічний) вежі-дзвіниці, увінчаної шатровим наметом з маківкою. Ще одна маківка вінчала п’ятисхилий дах гранчастого вівтаря, по боках якого розташовувались прямокутні ризниці. Стіни церкви були тиньковані. В зовнішньому оздобленні щедро використовувались елементи російської архітектури – портали, обрамування вікон, закомари і кокошники та інші.

Дерев’яна каплиця нав’язувала до традицій місцевого будівництва. Це була тризрубна будівля з ширшою квадратовою навою, вужчим прямокутним вівтарем з захристією при північній стіні та невеликим прямокутним бабинцем, редукованим до присінку. Наву вривав високий пірамідальний дах, завершений сліпим ліхтарем з маківкою. Над вівтарем був трисхилий дах, а над бабинцем – двосхилий причілковий. Стіни церкви були шальовані вертикально дошками і лиштвами. Вздовж південної та північної стіни нави тягнулося піддашшя.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49.

2. Gil A. Prawosławna eparchia Chełmska do 1596 roku. – Lublin-Chełm, 1999. – S. 183; Źródła dziejowe. Tom XVIII. – Warszawa, 1902. – S. 206.

3. Kossowski A. Archiwalia lubelski do dziejów unii. // Archiwa, biblioteki i muzea kościelne. – Lublin, 1962. T. 4. – S. 232.

4. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1892, T. 12. – S. 282.

5. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 453, аркуш 67; ХВЕВД883. № 14. – С. 250.

6. XBEB, 1884. № 14. – С. 215.

7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 417. 8. ХВЁВ, 1892. № 16. -C. 298.

9. Костик П. Трагічна доля Холмщини і Підляшшя. – Львів, 1997. – С. 119.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 400 – 401.